Крим, зрада командира, перехід на стандарти НАТО. Історія старшини флотилії ВМС ЗСУ Андрія Іванова

Слідуй за мною, роби як я: за таким принципом побудована робота старшого майстер-старшини Андрія Іванова.

Він хотів стати офіцером і навіть подавав документи на вступ до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Але згодом передумав і вирішив стати на не менш відповідальну сержантську стезю.

Звернувся до місцевого військкомату, де йому запропонували служити на середньому десантному кораблі Кіровоград. Символічно? Ще б пак! Адже хлопець родом саме з Кіровоградської області, і відмовитися від такої привабливої пропозиції він просто не міг.

Unsplash

Як все починалося?

Восени 2013-го Андрій прибув до Криму та одразу ж став командиром відділення управління зенітно-артилерійської команди однієї з бойових частин корабля. Хлопцю довірили таку відповідальну посаду невипадково, бо за його плечима вже був досвід строкової військової служби, під час якої він командував відділенням зв’язку.

Зрештою, вся його подальша військова служба пов’язана з перебуванням на різноманітних посадах у складі командної старшинської ланки ВМС України. Для офіцерів він є справжнім помічником, для підлеглих старшин і матросів — справжнім командиром, товаришем та прикладом взірцевості.

Він не злякався, не зрадив Батьківщині на відміну від свого колишнього “командира корабля” Володимира Хромченкова, який перейшов на бік ворога та надалі став командиром рашистського ВДК Саратов. У 2014 році цей офіцер-зрадник погнався за довгим рублем, а у березні 2022-го в порту Бердянська разом зі своїм Саратовим пішов на дно після ураження корабля українською ракетою… Зброя помсти спрацювала.

Як каже головний старшина флотилії ВМС, кожна українська ракета знайде свого зрадника.

Ні, не з нього Андрій брав приклад. Андрій зовсім інший — сміливий, порядний та відданий Присязі, який з честю та у досить складних умовах у квітні 2014 року вийшов на Кіровограді до Одеси із заблокованого російськими загарбниками озера Донузлав.

Російсько-українська війна

Старший майстер-старшина Андрій Іванов на флоті понад вісім років. Починав з командира відділення, обіймав старшинську посаду в управлінні персоналом штабу ВМС. Два роки був головним старшиною одного з дивізіонів надводних кораблів, а торік став головним старшиною флотилії.

Читати на тему

Анзор Масхадов: Треба задушити цю змію, і зробити це разом. Інтерв’ю з сином колишнього президента Чечні про війну в Україні

“Ми готові віддати свої життя тут, на українській землі, заради миру, справедливості, війни проти ворога людства.”

Так сталося, що майже від початку його служби за контрактом на країну звалилися надважкі випробування, пов’язані з російською військовою агресією. Спочатку було захоплення Криму, згодом — Донбас, а 24 лютого поточного року розпочалося широкомасштабне вторгнення рашистів на всю територію України.

Звісно, що такі буремні й трагічні події мали вносити свої життєво важливі корективи у процес реформування нашого вітчизняного війська та його перебудови на сучасні НАТОвські стандарти.

Реформу диктувала війна. І вона наочно засвідчила, що саме сержанти та старшини є кістяком цього війська, доводячи в боях свою майстерність успішно схвалювати та реалізовувати рішення з оборонних та контрнаступальних дій.

Роль молодших командирів стала вагомішою, і держава серйозно взялась за розбудову сучасного сержантського корпусу.

Весь цей час вона триває на очах старшого майстер-старшини Андрія Іванова. Він є не лише очевидцем, а й безпосереднім учасником цієї розбудови.

Тому цікаво було дізнатися: в чому він бачить роль молодшого командного складу на цьому, опаленому війною, етапі? Та яким має бути сучасний сержант та старшина?

— На нашій землі вже вісім років триває війна. Уявіть, яка, на відміну від мирного часу, відповідальність лягає тягарем на плечі офіцерів.

Facebook

Тому вони не повинні зайвий раз відриватися на питання, пов’язані з дотриманням дисципліни, побутом, морально-психологічним станом у підрозділі. Про це мають дбати сержанти та старшини. А офіцери повинні бути зосередженні над мобілізаційним та бойовим плануванням, організацією бойових дій, — ділиться своїми думками Андрій.

Але, щоб реалізовувати це на практиці, офіцер має повністю довіряти старшині. Бачити в ньому свого справжнього помічника та людину, яка, обіймаючи первинну командну посаду, знаходиться на своєму місці.

Взаємодія між собою

На переконання старшого майстер-старшини Андрія Іванова, бути на своєму місці — це проявляти постійну турботу про підлеглих, знати їхні морально-ділові якості, заглиблюватися в нагальні проблеми матросів. Ну і, звісно, самому бути максимально підготовленим та постійно допомагати своїм товаришам по службі опановувати складну корабельну справу.

— Матрос має бачити в старшині не лише командира, а й доброго старшого товариша, якому завжди можна відкритися.

Не можна будувати свою роботу в підрозділі лише за принципом “я твій командир, ти мій підлеглий”, треба мати з людьми довірчі відносини.

— До мене за будь-якою порадою може звернутися кожний матрос чи старшина, і я завжди словом і ділом прийду на допомогу, — розповідає головний старшина флотилії ВМС України.

Його робочий день досить насичений. Щоранку — нарада у командира флотилії. Потім — робота на кораблях, в підрозділах.

Крім навчання підлеглих правильного використання зброї, технічних засобів і засобів забезпечення живучості корабля, старший майстер-старшина Андрій Іванов особливу увагу завжди приділяє особистому спілкуванню з матросами та старшинами.

Facebook

Зазвичай таке спілкування триває у невимушеній теплій атмосфері, приміром, за чашкою кави. Це психологічний момент. Адже саме у таких обставинах людина стає більш відкритою для бесіди та здатна розповісти про свої нагальні проблеми, про які за інших обставин може замовчати.

Це дуже важливо — знати, що в людини на душі й на серці. Це згуртовує колектив у системі “командир — підлеглий”. Тим більш, що в країні — війна, на нашу землю здійснив напад підступний російський ворог.

— І воювати з ним повинні у військовому та морально-психологічному сенсі підготовлені воїни. Це запорука успіху! Вся наша країна сьогодні перетворилася на єдиний фронт національного спротиву.

На цьому фронті окрему та важливу роль відіграють наші сержанти та старшини, в строю яких за принципом “іди за мною, роби як я” гідно несе службу і головний старшина флотилії ВМС України старший майстер-старшина Андрій Іванов.

Ще одна неймовірна історія любові до своєї країни та до життя: медсестра, яка втратила обидві ноги, але знайшла кохання — читай в матеріалі.