Ситуація у прифронтових регіонах залишається напруженою. Та попри все, там досі з різних причин залишаються люди. Олексій — корінний житель міста Часів Яр. Нещодавно чоловік вирішив все ж залишити рідну домівку. Виїжджав під обстрілами на велосипеді.
Історію Олексія та про ситуацію в місті, яке намагаються захопити росіяни, розповіли Новини Донбасу спеціально для видання Громадське.
Виїжджав із Часового Яру на велосипеді
Чоловік розповідає, що російські війська наступають, а звуки боїв чути все ближче. Артилерія нещадно обстрілює місто. Олексій з родиною доволі довго залишалися у Часовому Яру.
Я казав давно, що поїду з Часового Яру тільки якщо буде загроза окупації. Зараз вона, судячи з лінії фронту та карти, дуже велика, але сподіватимемося, що ні Бог, ні ЗСУ цього не допустять, — розповідає чоловік.
Поїздка була ризикованою та зайняла близько двох годин. Велосипед Олексій завантажив особистими речами родини, які вирішив вивести з дому. Тож це суттєво ускладнило їзду.
Чоловік згадує, що йому було лячно, адже ситуація така, що постійно десь прилітає. Коли ти їдеш з одного кінця міста в інше, то є великі ризики потрапити під обстріл.
Нині Олексій у Костянтинівці, він називає життя в Часовому Яру перебуванням в пеклі. За цей час у місті згоріло чимало будинків. Оселя чоловіка, як він каже, дивом уціліла, адже біля нього горіло усе.
Біля мене будинків десять, які були вже розбиті, які просто не було кому гасити. І зараз погода така — все в диму. Пожежі. Навіть відео є з коптерів. Це жах. Цей тиждень був тижнем пекла, — ділиться Олексій.
Та попри те, що виживати у Часовому Яру нині можливо тільки у підвалах чи укриттях, там й донині проживають близько 700 жителів.
На запитання чому вони там залишаються, чоловік відповідає, що одні бояться їхати у невідомість, інші не хочуть покидати свої речі та майно. Загалом, кожен має свою причину.
Про евакуацію з Часового Яру
Вихід із міста залишається відкритим, і жителі мають можливість евакуюватися. Олексій спростовує інформацію, яка лунає в російських медіа про те, що українські війська начебто блокують виїзд з Часового Яру та називає це пропагандою окупантів.
Він підкреслює, що нині люди, які залишилися без житла, активно намагаються виїхати з Часового Яру. З евакуацією допомагають й волонтери, адже вони заїжджають у такі райони міста, де вже їздити не можна.
Я виїхав вільно. Ніхто мені не заважав, — додає Олексій.
Про зростання кількості людей, що бажають евакуюватися, говорить також начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус. Він наголошує, що тези про неможливість евакуації йдуть саме він російських медіа. Мета одна — дезорієнтувати людей.
Фото: DeepState
Однак Чаус спростовує ці наративи, наголошуючи, що виїзд з міста — відкритий.
Він також підкреслює, що в місті немає російських військ. Але російські окупанти намагаються взяти Часів Яр “у лещата”, роблять спроби обійти місто околицями, а також ведуть активний вогонь з артилерії та мінометів.
Та попри усі труднощі, в Часовому Яру працює Пункт незламності, регулярно доставляють питну воду, медикаменти та необхідні товари.
У місті обстріли не вщухають. Щодня, фактично щогодини щось летить. Жителям дуже складно. Евакуація триває, — каже Чаус.
Раніше ми розповідали історію 87-річного волонтера, який має порушення зору, та попри це плете сітки для ЗСУ.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!