Мільйони українців були змушені залишити рідні домівки та шукати прихистку за кордоном через криваву та підступну війну Росії проти України. Наближаються різдвяні свята, а настрою на них немає. Як українці святкуватимуть Різдво за тисячі кілометрів від дому — історії та розбір психологині.
Історіями українок, які вимушено живуть за кордоном, поділилось видання Liga.net. Сімейна та кризова психологиня платформи SafeWomenHUB Юлія Мудра розповіла, як підтримати себе у важкий період та чому важливо святкувати Різдво навіть якщо ти не вдома.
Анастасія Пасічна завжди мріяла на власні очі побачити казкові європейські ярмарки. Цього року вона вимушено переїхала жити в Німеччину, тож така можливість з’явилася.
Пішла на ярмарок у день відкриття. Але всередину зайти не змогла. Стала осторонь і заплакала. Всередині розриває біль. Ось вона — ще одна мрія, яка здійснилась під час війни. А все, що відчуваю — біль.
На жаль, Анастасія така не одна, адже майже 8 млн українців виїхали в Європу через повномасштабну війну Росії проти України.
Киянка Наталія Пиріг разом із донькою переїхала в Чехію. Нині вони живуть з іншими українськими родинами в гуртожитку. Працівники закладу встановили ялинку та дозволили її прикрасити нашим дітям.
Від однієї новини про ялинку у дітей засяяли очі. Моя Софія кричала: “Вау! Ми сьогодні поїдемо купувати гарну іграшку”. Ці емоції найцінніші, — розповідає жінка.
За словами Наталії, її донька проживає дуже багато змін: нова країна, школа, місце проживання. Тому хочеться забезпечити дитині багато приємних спогадів із цього періоду життя.
Не треба закопувати себе заживо. Життя триває. Ми маємо наповнювати себе позитивними емоціями, щоб після повернення додому мали сили для відновлення країни, — каже Наталія.
Психологиня Юлія Мудра помітила тенденцію “святкування заради дітей” серед багатьох своїх клієнтів, що вимушено виїхали з України. Вона розповідає, що відмовлятися від свят не можна, надто якщо маєш дітей.
Свята — це радість, яка стимулює боротися далі з негодами та приймати рішення для збереження життя. Для дітей — це ще й допоміжний спосіб забути жахіття, з якими вони зіткнулися в період війни, — каже психологиня.
Щоб не тривожити себе неприємними спогадами, краще оминати скупчення людей та місця, де можуть бути хлопавки, салюти та інші гучні звуки.
Чернігівчанка Марина Савеко зараз проживає у Відні. Вона розповідає, що знаходиться на межі між бажанням святкувати і думками, чи має вона на це право, коли в Україні помирають люди.
Родина дівчини наполягає на святкуванні, каже, що життя не зупинилось. Тож Марина долучиться до європейських звичаїв святкування Різдва.
Маргарита Верховець також проживає в Австрії. Вона розповіла, як імбирні пряники та різдвяні іграшки змусили її плакати.
Мені хотілось кричати “Заберіть мене до рідного Харкова! Хочу на Площу Свободи, дивитися на ялинку та ковзанку, пити глінтвейн і зустрічатися з друзями, які не розкидані всім світом”.
Їй бракує відчуття родинного кола, але вона вирішила, що святкуватиме Різдво за європейськими традиціями, а Новий рік — за українськими, з варениками і купою салатів.
Психологиня пояснює, цьогоріч свята інші, тому і відзначати їх треба по-іншому. Потрібно додавати нові традиції в своє життя, отримувати радість і покращувати свій психологічний стан.
Проте це не означає, що ти маєш пригнічувати менш позитивні емоції — сум, роздратування, розпач. Хочеш плакати чи злитися — роби це.
Вивільнювати емоції можна за допомогою малювання, технік дихання, виписування думок у щоденник та проговорення почуттів.
Ще одне поширене почуття — провина. Її варто визнати та зупинити. Інакше буде з’їдати зсередини. Насамперед потурбуйся про себе, починаючи з забезпечення базових потреб: сну, їжі, спілкування.
Щоб покращити емоційний стан, потрібно дарувати тепло душі і свят іншим людям. Також можна надіслати подарунки рідним в Україну і подарувати їм частинку Різдва, або допомогти людям через волонтерів.
Ти можеш подарувати новорічне диво навіть на відстані! Раніше ми розповідали про діток, у яких Росія забрала все, та як їм можна допомогти.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!