Україна — найбільша за площею країна Європи, а отже, тут є багато ще не протоптаних стежок із надзвичайними краєвидами, про які ти міг (могла) не чути.
Одним із таких дивовижних і відносно безпечних місць у рідній Україні з мальовничим пейзажем та багатою природою є Бакота.
З року в рік вона приваблює туристів красою та спокоєм. Проте вважається ще не надто популярним і розвиненим туристичним напрямком.
Бакота — це затоплене село, яке раніше було важливим адміністративним центром Волині. Зараз же Бакота перетворилася на затоку Дністра й захоплює мандрівників величчю та спокоєм.
Розташовується місцевість на крайньому півдні Хмельницької області, за 55 км від Кам’янця-Подільського.
Побачити там можна не тільки краєвиди. Затока має багато таємниць: монастир у скелі, печери, цілющі джерела та дивовижний Ялтинський мікроклімат, який доповнюють прибрані пляжі.
Коли, як не під час війни відчувається вся важливість подорожей і життя на повну? Коли, як не зараз, залишити звичку відкладати все на потім? Закриті кордони та війна — не привід сидіти вдома. Це привід пізнати рідну країну ближче.
В Україні є багато стежок для мандрів, якими можна насолоджуватися й відпочивати без страху за життя, адже вони розташовані у безпечних регіонах. Приємний бонус — туризм добре підтримує економіку рідної держави.
Власники туристичних зелених будинків, зокрема, на Бакоті ще з квітня почали приймати туристів.
З початку війни там селять людей, які рятувались від ракетних ударів. Більшість переселенців після побаченої краси стали ініціаторами відновлення туризму.
Такими є подружжя Матюхів. Півроку тому воно рятувалося з Броварів, думаючи, що виїздить на кілька днів, перечекати обстріли.
Однак краса Бакоти настільки закохала, що подружжя вирішило лишатися назавжди, купувати будинок і розвивати тут власну туристичну справу.
Анонси почали робити на початку літа: пропонували вікенди на Бакоті, де в програму триденного туру зібрали найбільші цікавинки регіону й об’єднали в один веломаршрут.
На початку квітня подружжя знайшло прихисток у садибі мандрівників, яка цьогоріч уже була готова приймати мандрівників. Однак у плани втрутилася війна, й споруда стала прихистком для переселенців.
Її власник, Сергій Толстіхін, теж свого часу закохався у красу природи цього краю, а вже за два роки роботи зі старої хати власноруч зробив помешкання для туристів.
Зараз же Сергій планує підтримувати й розвивати громади у війну. Він вважає, що нині людям треба відпочинок лише на кілька днів, щоб перезапуститися й повернутися до роботи.
Але навіть цього вистачить, щоб побачити місцевість та всі її таємниці, відпочити душею і тілом, а також підтримати економіку країни на рівні з великими підприємствами.
Якщо ти в пошуках інших незвіданих стежок в Україні, то ми підготували для тебе великий матеріал про надзвичайні місця для відпочинку в Україні, де ти точно знайдеш своє.
Щоб не пропустити більше цікавих та надихаючих матеріалів, підписуйся на наш Telegram-канал.