Уряд Туреччини звернувся до Європейської комісії з проханням визнати донер-кебаб традиційною турецькою стравою — про це повідомляє BBC.
Проте цей крок спричинив значний супротив у Німеччині, де донер-кебаб став невіддільною частиною культури й повсякденного життя, особливо в Берліні.
Донер як символ Берліна
У Берліні донер-кебаб став справжнім символом, що об’єднує людей із різних прошарків суспільства. Офісні працівники, школярі, нічні гуляки – усі вони зупиняються у численних закладах, щоб скуштувати популярну страву. За даними Visit Berlin, лише в столиці Німеччини діє понад 1000 точок продажу донера.
Традиційний турецький рецепт, в якому м’ясо подається на тарілці з рисом і салатом, у Берліні перетворився на формат швидкої вуличної їжі: приправлене м’ясо нарізають тонкими шматками та загортають у лаваш разом із салатом та соусом.
Саме таку версію донера створили на початку 1970-х років двоє представників хвилі турецьких іммігрантів — Мехмет Айгюн і Кадір Нурман.
Фото: Pexels
Заперечення Німеччини
У відповідь на звернення Туреччини Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини (BMIL) стало однією з 11 організацій, що подали заперечення до заявки.
Ми сприйняли заявку від Туреччини з певним подивом… Донер-кебаб є частиною Німеччини, і різноманітність способів його приготування відображає різноманіття нашої країни, — зазначив представник міністерства у коментарі BBC.
У Німеччині донер-кебаб сприймається не просто як їжа, а як культурний символ, який має залишитися доступним для всіх його шанувальників.
Турецька заявка і стандарти
Турецький уряд наполягає, що донер-кебаб народився на території сучасної Туреччини та повинен отримати захищений статус на рівні з італійською неаполітанською піцою або іспанським хамоном Серрано.
Згідно з умовами заявки, донер-кебаб має відповідати суворим стандартам, зокрема товщині шматків м’яса (3-5 мм) та складу приправ. М’ясо повинно походити від худоби віком не менше 16 місяців, мариноване у тваринному жирі, йогурті, цибулі, солі, чебреці, а також чорному, червоному і білому перці.
Проте власник берлінського ресторану Kebap with Attitude Деніз Бухгольц вважає, що донер став тим, чим він є, завдяки поколінню турецьких іммігрантів, які пристосували рецепт під смаки Німеччини.
Нічого не записували — їхні рецепти передавалися з вуст в уста. Суспільство не надавало значення тому, що вони робили, але вони робили це з переконанням, — зазначає він.
Фото: Depositphotos
Історичні корені: від Туреччини до Німеччини
Історикиня кулінарії Мері Ішин розповідає, що донер має давнє коріння, хоча перші письмові згадки про нього з’являються лише на початку 20 століття. Вона зазначає, що в 1970-х роках донер у Туреччині зазвичай готували з баранини, а не з яловичини, як зараз.
Я була тут у 70-х роках, і донер завжди готували з баранини, — каже Ішин.
Згідно з її дослідженнями, слова döner kebab не зустрічаються в османських джерелах до 1908 року, хоча історичні зображення донера датуються ще 17 століттям. Відомо, що донер, як вулична їжа, існував задовго до того, як набув широкої популярності у Туреччині.
Фото: Pexels
Спадщина ідентичності
Турецька кухня, крім донера, подарувала світу ще чимало популярних страв.
Організаторка гастрономічних турів у Сіднеї, Улку Гані, підкреслює, що їжа об’єднує людей. За її словами, багато турецьких страв, як, наприклад, сарма (голубці) та долма (фаршироване листя винограду), також мають аналоги в кухнях України, Болгарії та Греції.
Зрештою, їжа — це те, що нас усіх об’єднує, — каже Гані.
Вона вважає, що кулінарні традиції створюють культурні зв’язки між різними народами, незалежно від їх географічного розташування.
Переговори та майбутнє донер-кебаба
Європейська комісія доручила урядам Туреччини та Німеччини розпочати переговори з метою досягнення компромісу. Як передбачають експерти, наслідки будь-якого рішення вплинуть на глобальну популярність донера, адже ця страва стала одним із найвідоміших експортних продуктів Туреччини.
За оцінками, лише в Німеччині продажі донера щорічно приносять 2,3 мільярда євро, тоді як по всій Європі цей показник сягає 3,5 мільярда євро.
Майбутнє популярної вуличної їжі тепер залежить від рішення, яке визначить, чи залишиться донер-кебаб міжнародною стравою з багатьма інтерпретаціями, або ж буде визнаний винятково турецьким делікатесом зі строго регламентованими стандартами.
Цікаво, що кулінарні суперечки стосуються не лише донер-кебаба. Якщо ти хочеш дізнатися, як приготувати ще одну смачну страву — люля-кебаб, яка також є частиною традиційної кухні, перегляньте рецепт за посиланням.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!