Бути власником тварини, її господарем чи опікуном? Чи відчуваєш ти різницю між цими значеннями? Адже поширено власники передбачені для майна, то чи справедливо називати тварин чиєюсь власністю?
В українській культурі шириться термін петперент, що може стати якісним замінником для “власника”. З англійської петперент дослівно перекладається як pet — тварина, parrent — батьки, тобто — батьки, опікуни для тварини.
Чому варто поширювати культуру ставлення до домашніх улюбленців як до рівних та які юридичні прогалини існують в Україні в темі поводження з тваринами — розповіли у The Village.
Культура петперенту
Координаторка ініціативи з порятунку тварин від війни Save Pets of Ukraine Катерина Ковалюк зазначає, що поняття петперенту пішло з Америки. Саме слово відображає ставлення до тварини з турботою.
— Це слово свідчить про турботливе ставлення, про ставлення з любов’ю, як до дитини. Ми вважаємо тварину членом родини й тому використовуємо це поняття, — пояснює Катерина.
Натомість формулювання “власник тварини” доволі споживацьке, бо тварина тут — наче майно.
В українському просторі подібні заклики про ставлення до тварин як до рівних й досі сприймаються з іронією. Водночас ще у 2018 році 79% українців зазначили, що вважають своїх улюбленців членами родини.
Вітчизняні зоозахисники наголошують на потребі розвивати в Україні культуру, де до домашніх тварин (йдеться не про тих, які тимчасово позбавлені опіки людини, свійських тварин) ставляться як до живої істоти, а не власності чи майна.
Асоціації зоозахисних організацій України також прагнуть змінювати і юридичну практику, адже поки що юридично тварини — це речі.
Юридична сторона власності, суб’єктності та об’єктності з особливими правами
За словами віцепрезидентки Асоціації зоозахисних організацій України Марини Суркової, нині законодавство країни визначає тварин як особливий об’єкт цивільних прав. А об’єкти, це речі, на які люди мають право власності.
Разом з тим закон України зобов’язує людину піклуватися про тварину, власником якої вона є, а також карає людину за жорстоке поводження над твариною.
— Якщо тварина перебуває у тебе вдома, її прихистили або взяли з притулку, то це з юридичного погляду твоя власність. За законом, власники повинні забезпечувати умови утримання тварин, які відповідають їхнім біологічним, індивідуальним і видовим особливостям.
Водночас тварина може бути предметом купівлі або продажу, дарування. Хоча є певні обмеження: наприклад, закон забороняє дарувати тварину як приз, нагороду чи премію, — розповідає Марина Суркова.
Вона ж вважає доречним зауважити: звісно, тварини не можуть мати обов’язків, які мають люди. Однак їх можна “прирівняти” до дітей, які ще не стали дієздатними з правового огляду.
Адже те, як ми говоримо про речі — визначає те, як ми думаємо про них.
— Вони, звісно, не можуть мати обов’язків, як люди. Тварину можна прирівняти до дитини, над якою можна встановити опіку, до прикладу. Вона матиме права, але виконуватиме за неї обов’язки й нестиме відповідальність за неї опікун, як і за дитину. Це було б дуже доречно, — пояснює юристка.
Досвід інших країн
У США вже давно існує інститут адвокатів тварин, який забезпечує дотримання базових прав чотирилапих.
Ідеться про:
- свободу від голоду й спраги;
- право мати місце для відпочинку й сну;
- право на ветеринарний догляд;
- право виявляти природну поведінку, вільно пересуватися й контактувати із собі подібними;
- свободу від жорстокості й насильства.
Окрім згаданого раніше петперентства, можна також послуговуватися словами: опікуни, сім’я для тварини — для людей; компаньйон — для тварини.
Також спільнота зоозахисників активно виступає за те, щоб перед адопцією тварини (купівлі) або взяття з притулків, петперенти готувалися до нового етапу спільного з твариною життя. Про що треба подумати перед тим, як прихистити тваринку — читай в іншому матеріалі.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!