Равликові ферми стали новинкою для українського туристичного ринку останніх років. Щоправда, через пандемію Covid-19 велика частина з них закрилася чи скоротила своє виробництво, так і не набувши світової слави. Проте деякі з них змогли вистояти навіть у війну.
Равликова ферма — це місце єднання з природою, красивих ландшафтів та експериментів у харчуванні. Саме так, равликові ферми часто надають послугу у приготуванні равликів для гостей. До речі, на фермі ця послуга буде дешевшою, аніж замовлення страви у ресторанах — зі зрозумілих причин.
Pexels
Равликові ферми активно розвиваються у туристичних місцинах заходу України — Закарпатті, Львівській області. Ми розповімо тобі про менш відому, але не менш чудову ферму на Рівненщині у мальовничому селищі Верба.
На своєму вебсайті власники розповідають: равлики — це ліки проти багатьох хвороб, адже і самі равлики живуть лише в екологічно чистих місцевостях, і їхнє м’ясо збагачене корисними мікроелементами, а муцин має хороші косметологічні властивості.
Господарі ферми пропонують цікаві екскурсії територією, лекції про життя та розмноження равликів, їхню життєдіяльність, догляд за ними та варіанти використання равликів у нашому житті.
Також ферма пропонує смачну продукцію — відвідувачі можуть спробувати приготованого равлика, а якщо сподобається — взяти готову їжу з собою. Ба більше: на цій фермі тебе залюбки навчать самостійно готувати страви з равлика!
Unsplash
Власники господарства розповідають: все почалося з хобі та нестандартної мрії чотири роки тому. У те, що в них вийде розвинути свій бізнес, мало хто вірив. Проте зараз значна частина односельців знайшла роботу саме на цій фермі.
Господарство налічує понад 5 мільйонів равликів. Доглядати за ними треба, ледве не як за дітьми: зволожити, нагодувати й простежити за безпекою. Про всі цикли життя равликів розповідає одна із власників ферми Юлія Хоміцька.
— Під дерев’яними дошками равлики проводять більшість свого часу. Вилазять звідти лише вночі, аби поїсти. На такому полі равлик живе три-чотири місяці, а потім робітники відбирають перший маточний збір — починається період запліднення.
Вагітний равлик ходить 7-10 днів. До спарювання всі равлики — гермафродити, а після спарювання вони вагітніють двоє, тобто ікру відкладуть двоє равликів.
Для Юлії та її партнера по бізнесу це була нова справа: вони довго їздили по семінарах та читали багато літератури, вагалися. Все ж вирішили ризикнути та відкрити у селищі равликову ферму.
Велика війна ледь не перекреслила усі їхні плани. Через два тижні після початку повномасштабного вторгнення заціпеніння минуло, а робітники повернулися до ферми.
Було важко, але ми навіть змогли трохи збільшитися. Просто ми вирішили, що бізнес має розвиватися, аби підтримувати країну.
Попри усі випробування, ферма розвивається. На податкові канікули вирішили не йти — державі потрібні гроші. Ще перед вторгненням підприємство отримало спеціальний сертифікат, і тепер може експортувати свою продукцію у 14 країн світу. Справи йдуть вгору, каже пані Юлія, та головна перемога ще попереду.
Та держава попіклувалася про те, аби малий бізнес в Україні не зник за період війни, а навпаки — розвивався. Тож для підприємців-початківців було виділено грантові програми для створення та розвитку бізнесу, про них ти можеш прочитати у нашому матеріалі.
Підписуйся на Telegram Вікна-новини, аби читати новини першим!