В Україні багаті запаси граніту, зокрема, на території країни добувають “Габбро” та “Лабрадорит” — одні з найміцніших і найнадійніших різновидів. Завдяки своїй текстурі та стриманому, лаконічному забарвленню, вони найчастіше застосовуються у зовнішніх роботах, будівництві, а також для виробництва ритуальних товарів.
З благородної породи виготовляють гранітну бруківку, без якої не обходиться мощення доріг та вулиць. А також гранітну плитку, з якої виконують зовнішнє та внутрішнє облицювання будівель. Велика частина гірської породи також іде на експорт.
Найбільша їхня концентрація розташована в Житомирській області.
Насправді родовищ досить багато, і розташовані вони в різних точках країни, наприклад:
Коростишівське заслужено вважається найбагатшим родовищем.
Насправді точок видобутку граніту набагато більше, їх налічується близько 110 штук, але відомо, що лише 40 із них працюють станом на сьогодні.
Загальні запаси гранітної породи України складають близько 200 000 000 кубометрів.
На родовищах України видобувають понад десяток різних видів гранітних порід. Кожна з них відрізняється кольором та деякими властивостями.
Види та кольори граніту:
Кожен із видів популярний у різних сферах і застосовується залежно від вимог до виробів, що виробляються.
Для видобутку копалин на даний момент використовують такі методи:
Перед продажем граніт проходить через низку етапів обробки. Обробкою займаються спеціальні компанії, як Granite.ua, які згодом роблять із них готові вироби на продаж. Найчастіше ці компанії є філією гірничодобувних компаній, тим самим закриваючи повний цикл: від видобутку граніту до виробництва готових виробів.
Спочатку граніт відправляють на очищення: можна здійснити його за допомогою спеціальних кислот або піскоструменю. Іноді ці методи поєднуються.
Шліфування дозволяє зберегти шорсткість поверхні, а також натуральний вигляд каменю. На ньому зберігаються сліди абразиву.
Лощення шліфувальними колами з напиленням дозволяє зробити камінь матовим і гладким, не залишаючи жодних відбитків.
Найбільш поширеним методом обробки вважається полірування, в результаті якого поверхня граніту стає дзеркально-гладкою.
Застосовуються ті ж шліфувальні круги з напиленням, тканинні або повстяні диски. Такий спосіб дозволяє зробити колір каменя яскравішим, а малюнок більш вираженим.
Для бучардування використовують шліфувальні машини, також круги з особливими барабанами на зовнішній стороні. Вони знімають верхній шар граніту та роблять його схожим на асфальт. Така обробка дозволяє отримати шорстку, рельєфну поверхню каменю.
При термообробці поверхня граніту стає шорсткою, а з його структури випалюється частина мінералів.
Для термообробки використовуються пальники, в яких міститься суміш кисню з бутаном і пропаном. Завдяки їй рельєф отримує глибокі перепади, а колір плити тьмяніє. Насправді за допомогою термообробки можна позбутися більшості дефектів, ковзання та захистити камінь від негативного зовнішнього впливу.
Від методу обробки залежить подальше застосування гранітної плити, оскільки види обробки поділяються на фінішні та проміжні.
Полірований граніт стає матеріалом для облицювання стін усередині будинків та квартир, а також для виготовлення сходів та декору для інтер’єру, оздоблення фонтанів та камінів.
Камені після шліфування часто служать для виробництва унікальних декоративних елементів або обробки цоколів.
З лощеного граніту роблять садові доріжки, покриття для підлоги і зовнішню обробку для будівель. З бучардованого каменю можна робити неслизькі сходи, вуличну плитку.
Граніт, що пройшов термообробку, можуть використовувати для облаштування тротуарів і площ, адже він максимально схожий на асфальт.
Попри війну житло в Україні активно будується — половина забудовників уже повернулися до роботи. У матеріалі читай, де і як оживає будівництво.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!