Живопис у дисгармонійному світі: ретроспектива Тіберія Сільваші, яку варто побачити

13 вересня у Києві презентували ретроспективу Кола Сільваші, присвячену життю, поглядам та творам абстракціоніста Тіберія Сільваші.

Вікна-Новини (vikna.tv) мали можливість побачити виставку та поспілкуватися з митцем, аби поділитися найцікавішим з читачами.

Про те, що є предметом мистецтва, чому виставка — це відкриття досвіду кожного і як автор бачить живопис у дисгармонійному світі — читай у нашому матеріалі.

Коротка довідка про Тіберія

Перш ніж розпочати занурення у творіння митця, варто розповісти про нього самого. Тіберій Сільваші народився 13 червня 1947 року у Мукачеві. Шкільне та студентське життя минуло у Києві.

Закінчив Київський державний художній інститут (нині НАОМА). Був учнем Тетяни Яблонської. Став членом спілки художників України, а невдовзі долучився до її управління. У 1992 році долучився до створення мистецької групи Живописний заповідник.

З 1990-х років його роботи мають успіх за кордоном, у Німеччині, Франції зокрема. Нині його роботи зберігаються у приватних колекціях, у музеях України, Німеччини, Австрії, США.

Тіберій Сільваші отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка (2022). Митцям він відомий як теоретик сучасного мистецтва, а також автор текстів. Живе і працює Тіберій у Києві.

Кола Сільваші: у Києві презентували мистецьку ретроспективу

Він приходить за півгодини до початку передпоказу. Поки завершуються останні приготування — оглядає, спілкується з командою, має кілька хвилин на самоті. На перший погляд, важко припустити, що він митець — ані кричущого образу, ані “кінематографічних” вказівок чи чогось іншого, шаблонного.

Уже від початку, коли Тіберій жартує з усіма: “Мене дістали, мов скелета із шафи!”, розумієш, що тут не буде нудної лекції з мистецтвознавства.

Команда кураторів — Лідія Аполлонова, Ольга Балашова, Анна-Марія Кучеренко, Борис Філоненко та Ярослав Футимський — разом з автором коротко представляють нам задум, і прямуємо залами.

Є виставка-висловлювання, а є — відкриття досвіду. Досвід — це те, що заховано всередині людини, яка приходить на виставку. Виставка змушує її відчути, відкрити в собі той досвід, — каже Тіберій.

Митець розповідає, сам описати свій досвід — не може, тому коли йому казали “Це схоже на пташку!” — він негайно все перероблював, адже ніщо не мало нагадувати речі, пов’язані з реальністю. І додає, зараз ми переживаємо кризовий період — перехід до цифрового мистецтва.

Живопис у дисгармонійному світі: ретроспектива Тіберія Сільваші, яку варто побачити / 5 Фотографій

У творчості Тіберія чільне місце займає синій колір. Це видно вже з атріуму, з якого починається виставка, і продовжується поверхами вище. Разом з творами Сільваші тут представлені також роботи 86 авторів.

Читати на тему

Мистецтво — шлях до зцілення: як жінки та матері, що переживають втрату рідних на війні, знаходять втіху у живописі

Як мистецтво допомагає жінкам пережити втрату рідних людей: читай у розповіді.

Те, що ми сьогодні розуміємо під живописом Тіберія — це не картини, це кольорові об’єкти, які існують і взаємодіють із простором, — пояснює мистецтвознавиця та співзасновниця UMCA Ольга Балашова.

Виставка Кола Сільваші готувалася понад рік, а деякі роботи, зокрема Крила (за яку Тіберій отримав Шевченківську премію), були відтворені тричі. За Тіберієм, предметом мистецтва є час.

Коротка розмова з Тіберієм

Доки запрошені оглядають роботи, Тіберій спостерігає за всім з іншого кінця зали. Під час короткої розмови вдається вихопити кілька думок. З такої, здавалося б, незліченної кількості робіт, має бути така, що є особливою?

Якби я намалював щось улюблене, на цьому б закінчилася моя кар’єра. Взагалі я веду довгий діалог з роботами, ось чому тут немає зворотної сторінки. Але є роботи, на яких 3-4 дати.

— Роботу забирають на виставку, я пишу дату. Потім вона повертається, довгий час стоїть. І я думаю, “Щось не те, треба з нею працювати далі”. Потім її знову забирають на виставку. Є постійний діалог з роботами, він не закінчується. Це те, що я називаю “Робота закінчена в перший день і не закінчена ніколи”, — ділиться Тіберій.

Так само відбувається і з творами, які у приватних колекціях. Власники вже знають, що Тіберій рано чи пізно захоче щось змінити, а тому заздалегідь фотографують роботи.

На початку повномасштабної війни Facebook Тіберія був переповнений “спонтанними” фото, які надихали його. Ранкова кава, дерева, щілина у дорозі… Так званий Щоденник війни.

Приблизно те саме і зараз, коли почалася повномасштабна війна, я став вести цей щоденник, його видали окремою книжкою у Берліні (Небо над Києвом), це присвята Віму Вандерсу (Небо над Берліном).

Мене, як пересічну глядачку, найбільше вразив концепт Тіберія — в одному зі своїх інтерв’ю він розповідав, що “людина — приречена на екзистенційну самотність”. І в часи війни, коли самотність — це один з найбільших страхів чи вимушена умова, мені закортіло дізнатися, чи нічого не змінилося в його погляді:

— Вона (думка — ред.) не змінилася, залишилася тою ж самою. Ти постійно існуєш у дисгармонійному світі. Війна — одна з цих дисгармоній, хоча для людини є купа інших дисгармонічних речей. І коли в якийсь момент тобі вдається встановити цю гармонію зі світом через живопис або через прозу, текст, кіно — це щасливий момент, — каже Тіберій.

Тому мистецтво є щасливим даром, яке нам подарував, не знаю хто, але щоб ми могли встановлювати цю гармонію.

Живопис у дисгармонійному світі: ретроспектива Тіберія Сільваші, яку варто побачити / 4 Фотографії

Виставка Кола Сільваші триватиме з 13 вересня до 27 жовтня в Українському Домі. Квитки можна придбати за 100 грн — для дорослих, та 50 грн — для дітей та ВПО.

Раніше ми розповідали, як світ Марії Примаченко ожив у центрі Києва.

Фото: Руслан Сингаєвський / UMCA (Український музей сучасного мистецтва), журналістка Вікна-Новини Анастасія Грубрина

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.