Кіно за жіночим сценарієм: як українські режисерки розповідають історії, що зачіпають за душу

Уявляєте собі кіно, де кожен кадр — це подорож у глибини людської душі? Де кожне слово — це відлуння справжніх емоцій? 

Саме таке кіно створюють сучасні українські режисерки. Вони не просто знімають фільми, а творять цілі світи, де кожен з нас може знайти щось своє.

ШоТам поділився десятьма фільмами сучасних українських режисерок, які точно тобі варто подивитись.

Чому варто звернути увагу на українське кіно, створене жінками?

• Глибокі історії: Це не просто розваги, а справжні історії про кохання, втрати, боротьбу, мрії та надію.
• Свіжий погляд: Жіночий погляд на світ завжди особливий. Він більш чутливий, емоційний і глибокий.
• Актуальні теми: Фільми українських режисерок торкаються важливих соціальних проблем, які хвилюють сучасне суспільство.
• Визнання на світовій арені: Українське кіно вже давно вийшло за межі країни й здобуло визнання на міжнародних фестивалях.

Тож познайомтеся з 10-ма режисерками, які змінюють обличчя українського кіно:

Ти мене любиш?, Тоня Ноябрьоває

Тоня Ноябрьова: Її фільм Ти мене любиш? – це ніжна і водночас гостра драма про дорослішання в часи розпаду СРСР. Це історія про кохання, втрати та пошук себе.

Кіра, 16-річна дівчина з родини відомого режисера, намагається зрозуміти своє місце у світі, що вражає її холодною реальністю. Її мрії про доросле життя швидко руйнуються після оголошення про розлучення батьків. 

Це призводить до спроби самогубства. Однак лікар швидкої допомоги Міша рятує її. Така історія дорослішання в поєднанні з розпадом старих систем – відмінний відгук на розпад СРСР. 

Ти мене любиш? – це не просто фільм про підліткові проблеми, а глибока метафора переходу від старої реальності до нової. 

Прем’єра відбулась на Берлінському кінофестивалі 2023 року, і фільм одразу отримав визнання. 

Акторка Карина Химчук, яка зіграла головну роль, була нагороджена за найкращу жіночу роль на Одеському міжнародному кінофестивалі.

Назавжди-назавжди, Анна Бурячкова

Цей дебютний фільм режисерки Анни Бурячкової розповідає про історію 15-річної Тоні, яка мешкає в пострадянському Києві 1990-х років. 

Тоня постає перед труднощами дорослішання: любовний трикутник, пошуки свого місця в житті та боротьба зі страшною таємницею минулого. 

Фільм знайомить нас з молодими акторами, серед яких Аліна Чебан та Єлизавета Цілик. 

Світова прем’єра Назавжди-назавжди відбулася в рамках програми Orizzonti Extra на Венеціанському кінофестивалі, і вже зараз фільм можна побачити в кінотеатрах України. 

Режисерка зараз працює над екранізацією культового роману Івана Багряного Тигролови, що теж обіцяє бути неймовірно цікавим проєктом.

Я, Побєда і Берлін, Ольга Ряшина

Ольга Ряшина привертає увагу глядачів своїм фільмом про пригоди музиканта-початківця, який подорожує зі своїм другом до Берліна на старій автівці Побєда. 

Це фільм про мрії, невизначеність і прагнення до більшого. 

Заснований на мемуарах Андрія Кузьменка, фільм відрізняється оригінальним підходом та нестандартним поглядом на історію.

Читати на тему

Зі спини навіть рухи подібні! Актор Іван Бліндар про знімання фільму Я, Побєда і Берлін та що лишилося за кадром

Читай про те, як знімали фільм Я, Побєда і Берлін та що залишилося за кадром — у матеріалі.

Я і Фелікс, Ірина Цілик

Ірина Цілик вже давно здобула визнання у світі документалістики, але її дебют в ігровому кіно став знаковим. 

Я і Фелікс — це емоційна драма про дитинство і дорослішання хлопчика Тимофія в Черкасах 90-х років. 

Його життя змінюється, коли він зустрічає нового чоловіка своєї бабусі — Фелікса, ветерана афганської війни та контррозвідника. 

Це фільм про різні покоління, які співіснують в одному світі, намагаючись знайти спільну мову, попри різні травми та досвід. 

Ірина Цілик поєднує глибоку людську історію з важливими соціальними питаннями.

Фільм можна побачити на платформах Netflix, Megogo, Sweet.tv.

Стоп-Земля, Катерина Горностай

Стоп-Земля — одна з перших українських драм дорослішання, яка привернула увагу глядачів по всьому світу. 

Маша – інтровертна 16-річна школярка, яка намагається знайти свій шлях у житті, але її найбільша проблема – це її закоханість в однокласника Сашу. 

Це фільм про непрості роки старшої школи, про стосунки, перші почуття та складні вибори. 

Фільм здобув міжнародне визнання, отримавши Кришталевого ведмедя на Берлінському кінофестивалі, а також Гран-прі на Одеському міжнародному кінофестивалі.

Як там Катя?, Крістіна Тинькевич

Ця соціальна драма розповідає про лікарку швидкої допомоги Анну, яка разом з 12-річною донькою мріє про краще життя. 

Проте їхній спокійний світ раптом порушується серйозним потрясінням, яке змушує Анну зіштовхнутись з моральною дилемою. 

Фільм отримав спеціальний приз журі Ciné+ і був високо оцінений за акторську гру Анастасії Карпенко, яка здобула нагороду на МКФ у Локарно. 

Фільм також відзначено національною премією Золота дзиґа за кращу жіночу роль.

Я, Ніна, Марися Нікітюк

Я, Ніна – це біографічна драма, заснована на реальних подіях. Фільм розповідає про боротьбу журналістки Яніни Соколової з раком, коли вона дізнається про свою хворобу. 

Це глибока історія про те, як важливо цінувати своє життя і боротися за нього, навіть коли здається, що всі шанси на одужання втрачені.

Марисі Нікітюк вдалося створити надзвичайно чутливий і емоційний фільм, в якому брали участь непрофесійні актори, що дозволило зробити картину ще більш правдивою та сильною.

Погані дороги, Наталка Ворожбит

Наталка Ворожбит – одна з найбільш відомих українських режисерок, яка зацікавлена в темах війни та людських трагедій. 

Погані дороги – це фільм, заснований на п’єсі, написаній для лондонського театру. 

Через п’ять новел фільм розкриває драму війни на сході України з жіночої перспективи.

Міжнародна прем’єра фільму відбулася на Венеціанському кінофестивалі, а стрічка була номінована на Оскар у категорії Найкращий фільм іноземною мовою.

Клондайк, Марина Ер Горбач

Клондайк – це фільм, що розповідає історію молодого подружжя, яке потрапляє в епіцентр трагедії – авіакатастрофи рейсу MH17.

Цей фільм продовжує тенденцію зображення війни через жіночий погляд і досліджує питання громадян в умовах окупації. 

Клондайк отримав нагороду на фестивалі Sundance та Приз екуменічного журі на Берлінському кінофестивалі.

Медовий місяць, Жанна Озірна

Медовий місяць – це історія про молодят, які опинились в Києві під час російської окупації.

Фільм прекрасно розкриває драму стосунків, боротьбу за виживання та адаптацію в нових умовах війни.

Знімалася ця стрічка за сценарієм, який отримав Гран-прі на фестивалі Молодість.

Жінки-режисерки сучасного українського кіно змінюють не лише індустрію, але й наші уявлення про те, як можна розповідати історії. 

Після того, як ми занурились у сучасне українське кіно, що відкриває нові горизонти в розповідях про важливі соціальні проблеми, не менш цікаво поглянути на те, що готує світ кіно для святкового настрою 2025 року. 

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!