Фото Pexels, Unsplash За результатами опитування журналу Esquire, 54% жінок воліли б швидше втрапити під вантажівку, аніж розтовстіти. Лише задумайтесь, скільки галузей збанкрутує, якщо завтра жінки прокинуться й вирішать, що їм справді подобаються їхні тіла! Індустрія, побудована на брехні Вона називає себе повною жінкою. Для неї це не антонім до слова “красива”. Вона — улюблена акторка мільйонів українців, яка п’ять років тому схудла на 30 кг, а потім повернула втрачену вагу до останнього грама назад. Олеся Жураківська — моя консультантка з теми “як прийняти своє тіло, якщо воно красиве не в той спосіб, в який пропагує модний глянець, медіа, реклама та кіно”: — Я їхала, Еммо, на інтерв’ю і якраз про це думала. Як це сформулювати. Чесно кажучи, як би я це не сформулювала, це буде банально. Якщо ви не можете себе переконати в тому, що ви красива, подивіться на мене. От я зараз граю виставу, яку я граю 20 років. І 20 років я граю її на аншлагах. Не можна купити квитка на найближчі вистави. Я не думаю, що я здаюсь негарною, несексуальною, неприємною людям, які приходять в зал. От і все, — каже Олеся. Більшість тіл, які нам транслює культура як взірець краси та сексуальності — худі. Це статура, непритаманна 90% жінок. Їх соромлять за кожну складку на тілі, ставлячись до округлих форм, як до хвороби, неохайності, наслідків лінощів чи зажерливості. Жінкам залишається вибір: прагнути до штучно сконструйованого ідеалу або ж не любити свої тіла: — Кажуть, повні люди — ліниві й неповороткі. Ну як можна так взяти й огульно всіх людей, у яких, на чиюсь думку, є зайва вага, так охарактеризувати? Хто лінива? Я лінива? Яка по 12 годин на знімальному майданчику. А то і більше буває. І ти можеш десь там бігати, дертися, якщо знімають про війну, тягати на собі важкі костюми. Бути затягнутою в корсет. Я дуже люблю багато ходити — я активна людина. Я люблю танцювати. Я люблю подорожувати. Кажуть, “просто надо меньше жрать”. Я, наприклад, не жеру як ненормальна. Я не люблю солодке. Я практично не їм хліб, тому що я його не люблю. Я люблю м’ясо, я люблю рибу. Коли починають розказувати, щоби бути стрункою, нада мєньше жрать — це ж брехня. Це неправда. Іноді треба сходити до лікаря. А іноді треба себе прийняти, — розповідає акторка. Посмотреть эту публикацию в Instagram Публикация от Жураковская Олеся (@zhurakivska_olesya) Ми живемо у світі, де бути повною соромно, а худою — сексуально. Коли Кейт Мосс важила 45 кг зі зростом 170 см, всесвітньо відомі модні лейбли укладали з нею мільйонні контракти. Та варто повній жінці заявити, що вона любить себе та насолоджується власним тілом, як люди навколо враз перетворюються на діагностів, які знають усе про лінощі, серцево-судинні хвороби та холестерин. Якщо культура змалку вчить нас, що худизна — це добре, а повнота — навпаки, будь-яка анорексична модель зніматиметься для глянцю, доки повніші жінки слухатимуть лекції про вагу, яка, на чийсь погляд, у них зайва. — Часто в моді працюють люди, які просто не люблять жінок, не люблять жіночі тіла, — каже Жураківська. — Це також їхнє право. Але не треба мене змушувати не любити моє тіло. Читати на тему Краса світу — в різноманітності. Олеся Жураківська про прийняття себе “Щастя, яке живе всередині, багато не потребує”, — Олеся Жураківська про прийняття себе. Читай далі у матеріалі. Не втягуйте живіт: складка жиру, яку задумала природа П’ять років тому модну індустрію сколихнув скандал. У мережу потрапили світлини топ-моделі Сінді Кроуфорд для глянцю. Різниця з обкладинкою журналу та оригінальними фото була вражаюча. Найбільше фанатам моделі впало в око, як ретельно дизайнери зменшили та заретушували живіт Сінді. Якщо дослідити найбільші скандали через витік фотографій зірок без фотошопу, живіт буде саме тією частиною тіла, яку видозмінюють найчастіше. Медіа показують публічно лише знежирені та пласкі жіночі животики без жодної складочки жиру. Чому для жінок це “найпроблемніша” зона та чи справді вона “проблемна” з точки зору здоров’я, а не глянцевої краси? Ось із чим я прийшла до сімейної лікарки Дарини Дмитрієвської: — Коли я бачу світлини таких абсолютно “знежирених” жінок, одразу в мене в голові картина: що там може бути на УЗД, які можуть бути наслідки для здоров’я, які там можуть бути показники по аналізу крові. Там, швидше за все, будуть прояви анемії. Зовсім це не викликає якогось захоплення. Навпаки, шкода тих моделей, яких наша культура доводить до такого стану. Лікарка каже: жир на животі у жінок слугує своєрідним захистом репродуктивних органів. Складки внизу живота так складно позбутися, бо вона виконує певну функцію, яку заклала природа: — Для жінок особливо дуже природною є якраз наявність жирової тканини в ділянці живота, в ділянці стегон. Тому що цей жир виробляє естрогени, жіночі гормони, які, в тому числі, допомагають зберігати здоров’я і репродуктивне, і взагалі гінекологічне. Допомагають виносити здорове потомство. Це природна є історія, що в жінки у цій ділянці є жирова тканина! Так має бути, і це абсолютно здорова річ, — каже Дарина. Культура плекає нелюбов жінок до своїх здорових і функціональних тіл, а велика індустрія зі схуднення збирає багатомільярдні прибутки від нашої гонитви за недосяжним ідеалом. Британська асоціація дієтологів зробила публічну заяву про те, що детоксикація — це нісенітниця і цілковита вигадка дієтної індустрії, адже виведення відходів і токсинів — це безперервний процес, у якому беруть участь внутрішні органи людини. Подібні заяви фахівців ВООЗ звучали і про чаї для схуднення та інтенсивні марафони із втрати ваги, які не діють та несуть шкоду для здоров’я: — Детокси й дієти для схуднення — вони неприродні для людини, — вважає і Дарина Дмитрієвська. Їжа для нас — це джерело корисних речовин, джерело енергії. А енергія нам потрібна для того, щоб жити. Наше тіло не розуміє мети позбавитися від цієї енергії. Дуже часто люди можуть цим захоплюватися і прямо шкодити своєму здоров’ю. Коли організм втрачає корисні речовини, в ньому немає сил, щоб підтримувати імунітет. І організм стає вразливий до найменших інфекцій, — розповідає Дарина. Якщо ж вага справді зайва і викликає фізіологічний дискомфорт, тренування і здорове харчування допоможуть, але часто не лише ці фактори є причиною ожиріння. Тому правильне рішення — не інтенсивний марафон зі схуднення в інстаграмі, а відвідини сімейного лікаря або ендокринолога. Адже проблема може бути у стресі, хронічних хворобах або гормонах. За бортом ідеального тіла: сексуальність різноманітніша, ніж диктує мода Цьогоріч на українському книжковому ринку з’явився світовий бестселер Сила бодипозитиву британки Меган Джейн Кребб. Його назва здатна відштовхнути читачок, бо “бодипозитив” — демонізоване слово, яке використовують як синонім до неохайності та нездорового способу життя. Фото: Yakaboo Насправді ж авторці нонфікшну ідеться про те, щоб усі тіла шанували, боготворили, зображали й прославляли: — Сучасний ідеал тіла оманливий. Він говорить жінкам, що можна мати жир, прийняти свої вигини! Наполягає, що натренованість не менш важлива за красу, сильна — це нова худорлява! Заявляє про послаблення тиску тих часів, коли параметри Кейт Мосс переважали в уявленнях про красу. Але насправді це не так. Звісно, вигини дозволені, але лише в правильних місцях і лише в правильних пропорціях. — Нам знову дозволили мати стегна та груди, але животи, ноги, руки та обличчя треба контролювати, а зади — то взагалі зовсім інша історія, — пише Меган у Силі бодипозитиву. Олеся Жураківська закликає жінок проходити регулярні медичні обстеження та ставитися до себе з позиції поваги та любові. Це не означає бути худою. Це — почуватися здоровою та щасливою, яку б цифру не показували ваги: — Нещасливій людині можна ж більше всякого продати. Вони будуть розказувати, що причина твого нещастя — це зайва вага: тобі треба побігти сюди, купити такий марафон. З‘їсти таку біодобавку. Це величезна індустрія. Щаслива людина, вона задоволена малим зазвичай буває. Тому що щастя, яке живе всередині, воно багато не потребує. Ми часто собі відмовляємо у солоденькому, бо боїмося зайвих кілограмів. Але себе потрібно любити й дозволяти усе, що хочеться. Раніше ми розповідали, чи можна пити чай з солодким після їди. Теги: Книги, Олеся Жураківська Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Краса світу — в різноманітності. Олеся Жураківська про прийняття себе “Щастя, яке живе всередині, багато не потребує”, — Олеся Жураківська про прийняття себе. Читай далі у матеріалі.