Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) характеризується стійкою сукупністю неуважності та/або гіперактивності, імпульсивності, які заважають нормальному функціонуванню чи розвитку людини.
Хоч коріння синдрому бере початок з самого дитинства, чимало людей страждають від його симптомів і в дорослому віці, поширеність становить 2,5-3%.
Лікар психіатр Надь Беата розповіла все про розлад дефіциту уваги та гіперактивності: що його провокує, які симптоми супроводжують, як його діагностувати та лікувати.
РДУГ у дорослих: причини появи
Точна причина розладу до кінця не вивчена. Проте є припущення, що у розвитку РДУГ відіграє роль певна комбінація факторів.
- Генетична схильність. Цей фактор вважається найважливішим, адже за статистикою середня спадковість становить близько 75%.
- Функції та будова головного мозку. Деякі дослідження за участю сканування припустили, що у людей з РДУГ певні ділянки головного мозку можуть бути меншими, а інші — більшими.
- Дисбаланс або неналежна робота нейромедіаторів у мозку.
Які б не були причини, розлад дефіциту уваги та гіперактивності виникає ще в дитинстві, та далеко не у всіх дітей його діагностують.
Так, у 30-50% випадків діагноз може переходити у підлітковий та дорослий вік. Тоді людина може звернутися до лікаря, який діагностує розлад.
Надь Беата зазначає, що для встановлення діагнозу в дорослого обов’язково мають бути присутні симптоми у дитячому віці.
Лікарка каже, що з віком пацієнт може більше не відповідати критеріям розладу, але все ще можуть збігатися окремі симптоми синдрому.
Симптоми РДУГ у дорослих
Усі симптоми РДУГ поділяють на три класи: гіперактивність, імпульсивність і неуважність. Оскільки кожен пацієнт має певний ступінь порушення в цих трьох категоріях, відповідно до DSM-IV є наступні підтипи.
- Переважно неуважний тип.
- Переважно гіперактивний імпульсивний тип.
- Комбінований тип, який зустрічається найчастіше.
Симптоми розвиваються та видозмінюються з віком. Так, наприклад, гіперактивність та імпульсивність є ключовими симптомами в дитинстві, а от неуважність стає проблемою з віком пацієнта.
Серед інших симптомів РДУГ у дорослому віці можуть бути:
- порушення уваги, пам’яті, емоційно-вольової сфери;
- дефіцит уваги. Йдеться не про недостатність уваги ззовні, а недостатню можливість зосередитися;
- труднощі соціалізації;
- перепади настрою;
- непослідовність у діях;
- непунктуальність;
- невгамовність, нетерплячість поспішні дії та необдумані рішення;
- труднощі з плануванням;
- хронічні почуття розчарування, провини;
- зловживання алкоголем, нікотином або наркотиками.
Усі ці симптоми та прояви можуть значно ускладнити життя. Вони можуть призводити до:
- труднощів з роботою: постійних пошуків роботи, нездатності довго втриматись на одній посаді;
- проблем в стосунках та з соціумом;
- проблем із законом.

Діагностика
Діагностичні процедури може виконувати як психіатр, так і психолог, який володіє відповідними знаннями та навичками. Та все ж проводить оцінку та встановлює діагноз лише лікар психіатр.
Діагностика передбачає комбінацію структурованого або напівструктурованого діагностичного інтерв’ю разом з опитувальниками, які забезпечують кількісні показники тяжкості симптомів і порушення.
Крім цього, лікар може провести додаткове нейропсихологічне тестування, якщо на це вказують інші когнітивні дефіцити.
Висновок робиться на основі:
- повної клінічної та психосоціальної оцінки особи. Вона має включати обговорення поведінки та симптомів у різних сферах та умовах повсякденного життя людини;
- повного анамнезу розвитку синдрому, зі звітами спостерігачів та оцінками поточного психічного стану особи за можливості;
- відповідності симптомів діагнозу діагностичним критеріям DSM‑5 або МКБ‑11.
Останній пункт передбачає наявність кількох симптомів розладу до 12-річного віку, п’яти симптомів неуважності та/або гіперактивності, імпульсивності та присутність симптомів мінімум у двох аспектах життя, наприклад, вдома та на роботі.
Діагностика РДУГ у дорослих є значно складнішою, ніж у дітей. Річ у тім, що проблеми з концентрацією є симптомами багатьох розладів.
— Крім того, діагностику можуть ускладнити супутні захворювання, — каже психотерапевтка.
За статисткою трьох з чотирьох пацієнтів РДУГ є супутнє захворювання. У 33% дорослих з РДУГ буде ще два діагнози.
Поширені супутні захворювання:
- тривога;
- депресія;
- зловживання наркотиками та/або алкоголем, або розлади сну;
- хвороба Туретта;
- розлади поведінки або особистості.
Лікування
На жаль, пацієнти з РДУГ рідко повністю виростають з цього стану. Та можна навчитися боротися із симптомами розладу. Ефективно допомагає у цьому поєднання цих методів:
- приймання ліків;
- психоосвіта;
- навчання потрібних навичок;
- психологічне консультування.
Та проблеми з концентрацією можуть виникати абсолютно у всіх. Ми розповіли про п’ять простих способів підвищити концентрацію.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!