Війна, хронічний стрес та низка інших травматичних подій щодня вражає здоров’я українців. Тож часто ми боїмося, що це може негативно відобразитися у наших генах, і, як результат, нашкодити майбутнім поколінням нащадків.
Але чи насправді на гени здатні впливати війна, стрес або навіть голод? Генетик і біогеронтолог, кандидат біологічних наук Олександр Коляда розповів РБК-Україна про те, чи може війна мати наслідки для майбутніх українців через вплив на наші гени.
Хоч багато людей і переконані, що генетика — єдине, що пов’язує ланцюжком людей нинішнього покоління з поколінням майбутнім, це не зовсім так, переконаний Олександр Коляда.
За його словами, генетика — це те, що закладено генами, а гени не змінюються під впливом обставин:
Що б з вами не відбувалося, ваш геном залишиться тим самим. Ми передамо своїм дітям рівно 50% своєї ДНК незалежно від того, чи триває війна, голод, епідемія, або ж зараз — найкращі роки нашого життя.
Але генетик додає, що попри те, що самі гени залишаються незмінними, їхня пропорція може змінитися. Тоді певних генетичних рис, які підпадають під знищення або під лімітацію розмноження через війну, може поменшати.
Unsplash
— Якщо уявити, що існують генетичні маркери хоробрості або навпаки — маркери необачності, то чи будуть вони втрачатися під час військових дій? Ми цього не знаємо. Щоб знати, треба мати об’єктивні дані, — пояснює вчений.
Люди з певними генами в популяції українців можуть втрачатися, а в наступному поколінні цих рис може бути менше. Але що саме може втратитися, наразі генетикам невідомо.
Ще людей цікавить передача майбутнім поколінням певних наслідків війни. Вважається, що стрес негативно впливає на формування генної інформації.
Але шукати ці наслідки лише в генах не варто, бо вони можуть передаватися й без генетики — вихованням, навчанням тощо, зауважує Олександр Коляда.
— Це питання добре досліджене на прикладі Голокосту. Там довго шукали певні генетичні наслідки. Їх знайти не вийшло, але ізраїльським авторам вдалося запропонувати цілих п’ять теорій передачі такого впливу на психологічний портрет людини. Впливу саме того, що батьки або пращури пережили через трагедію, — стверджує генетик.
Ці шляхи опосередковані радше психологічно і залежать від культурної передачі традицій, звичаїв та моделей поведінки.
Достеменно невідомо, чи схожий вплив повномасштабного вторгнення на вплив голоду, який був в Україні понад 80 років тому.
Але в сучасній війні, крім стресу, є ще багато чинників, наприклад, екологічне забруднення, яке може негативно вплинути на здоров’я поколінь.
Про вплив Голодомору на генетику українців майже нічого не відомо, адже спеціалізованих досліджень на цю тему не відбувалось, каже Олександр Коляда.
Але цим питанням займалися в інших країнах. Голод на теренах Європи також був у 20 сторіччі в Нідерландах, в Італії.
Вчені, що досліджували ці події та їхній вплив на гени, сходяться в тому, що голод вплинув і на наступне покоління, якщо під час голоду ці люди були в утробі матері.
— Скажімо, у 1933 році жінка завагітніла, у 1934-му народила дитину. І в дітях, народжених в цей період, ми бачимо певні зміни на рівні фізіології. Вони переважно пов’язані з ризиком діабету, ожиріння, — пояснює генетик.
Тож дії, що прямо впливають на стан організму, здатні провокувати зміни в генах майбутніх дітей. Але психоемоційні процеси, наприклад, війна, не мають такого ж впливу на генетичний код.
А як впливають гени на те, чому ми пишемо лівою або правою рукою ми розповідали раніше.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.