Герой Іван Смеречанський: історія шляху льотчика

Підполковник Іван Смеречанський має псевдонім Смерека.

Військовий навчався у Харківському університеті. Після здобуття освіти у 2016 році його направили служити до Івано-Франківська. Раніше чоловік був простим льотчиком-лейтенантом, але завдяки знанням та навичкам став командиром авіаційної ескадрильї 114 бригади тактичної авіації.

Інформаційне агентство Укрінформ поспілкувалося з відважним льотчиком та дізналося про особливості його важкого шляху та головні виклики.

Небо стало небезпечним

У мирні часи Іван Смеречанський полюбляв небо, бо воно асоціювалося з чимось хорошим. З висоти пташиного польоту все було цікавим і захоплювало дух. Але з початком повномасштабного вторгнення небо перетворилося на бойовий простір та стало дуже небезпечним.

Чоловік завжди мріяв бути льотчиком. У дитинстві постійно ходив з батьком на аеродром. Бажання здійснилося, та з’явилася важлива ціль — вибороти мир.

Бажаю, щоб країна-агресорка зникла з карти Землі.

За період своєї роботи командир стикався з багатьма випадками, коли курсанти мали достатньо знань для цієї справи. Але їм не вдавалося керувати літаком.

Усі хочуть літати, але це не всім дано. Треба народитися льотчиком!

Як змінилося ставлення до роботи

У день початку повномасштабного вторгнення, Іван був у Харківській області. Саме тоді він побачив на власні очі, як вороги бомблять аеродроми та як все горить. На мить льотчику навіть здалося, що це просто жахливий сон, що зараз він прокинеться, і все буде добре. Але, на жаль, так не сталося…

Іван разом із напарниками вивів літаки з-під удару на інший аеродром. З нового місця вони виконували завдання на Херсонщині, пізніше — у Києві. У перші дні повномасштабної війни вдалося відбити багато російських атак.

Ми мали мотивацію, а вороги просто діяли за наказом.

Раніше було набагато менше озброєння, ніж зараз. Чоловіки намагалися завжди за будь-яку ціну чинити великий супротив.

Спочатку була Херсонська операція. Команда військових успішно застосовувала протирадіолокаційні ракети HARM. Під час наступного завдання Іван став першим, хто уразив ворогів керованими авіаційними бомбами на східному напрямку. Атака зруйнувала російську техніку та особовий склад.

Завдання щоразу стають все небезпечнішими, саме тому важко холоднокровно виконувати маневр.

Коли ти чуєш, що по тобі пуски, спочатку — страх, адреналін. Але це нормальне явище.

Іван додає: війна — це ж завжди зміна тактики та стратегії, бо вони вчаться у нас, а ми вчимося у них.

Зараз військові покращують та застосовують різні стратегії, щоб уразити якомога більше цілей. Вже рік, як льотчик керує ескадрильєю, розповідає, що за цей час втратив багатьох побратимів.

Раніше мені казали: іди готуйся, бо ти вилітаєш. А зараз дуже важливо самостійно ухвалити правильне рішення.

Іван розуміє, що на нього рівняються молоді льотчики, тому відповідально ставиться до власних обов’язків. Чоловік вже має понад 200 бойових польотів, проте йому завжди складно все продумати до дрібничок.

Я продумую собі, як буду діяти у тій чи іншій ситуації, але існують дуже різні фактори.

Читати на тему

Заряджав своєю силою: історія Андрія Хоменка, який поліг героєм у бою

Він мав неймовірну внутрішню силу, якою наповнював інших подекуди без слів.

Талісмани, прикмети та забобони

Талісманом Івана є ведмедик. Ця плюшева іграшка завжди разом з ним. Його подарував льотчику на день народження загиблий військовий Оксанченко.

Я навіть жартую, що ведмедик мені підказує під час польоту, коли я щось не так роблю.

Також у команді існує певна традиція — коли приходить молоде покоління, їм передають кеди. Іван сам не знає точно, чому з’явилася ця традиція. Може, тому що молодий має постійно бігати: в магазин чи за добавкою, або кудись щось віднести.