Він врятував багато життів і загинув героєм у бою. Ця історія про офіцера-десантника, старшого лейтенанта Андрія Хоменка. Він не встиг пожити “звичайним” життям цивільного. Віддавався військовій справі. Ділимося про нього в нашому матеріалі. Загинув героєм у бою: історія Андрія Хоменка Андрій Хоменко був командиром десантно-штурмового взводу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Посмертно він удостоєний звання Герой України та ордена Золота Зірка. Андрій народився у Розкопанцях Київської області. Здобув освіту в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Його старший брат — також бойовий офіцер. Тож захист країни став сімейною справою. Після випуску його відправили в зону ООС, де він служив командиром десантно-штурмового взводу. З початку повномасштабної війни він врятував та евакуював десантників різних підрозділів бригади, вивозив поранених після повітряних та наземних атак. У березні 2022 року поблизу Станиці Луганської Андрій Хоменко з побратимами зміг знищити п’ять БМП-3 і два ворожих танки. Йому вдалося скорегувати вогонь по російській колоні, що насувалася. Фото: 80 бригада ДШВ Іншого дня, 3 березня, поблизу Козачого знищив п’ять БМП-3 і ще один російський танк. Тоді сталося невідворотне. Цей день став останнім для Андрія. Читати на тему У камері було +50, ми втрачали свідомість. Марʼяна Чечелюк про один день у полоні Слідча з Маріуполя та колишня полонена Марʼяна Чечелюк розповіла про пережите у полоні. Герой загинув 3 березня 2022 року під час знищення чергового наступу російського десанту. Усе сталося на Миколаївщині, у районі селища Андрійчикове. Він до кінця командував своїм підрозділом, противнику було завдано максимальних втрат, близько 30 окупантів, — пишуть у ДШВ. Вчителька Андрія, Інна Вікторівна, поділилася спогадами про воїна: — Просто допомагав, просто підтримував, просто був чесним і невимовно добрим. Але всі ці безкорисливі “просто” і викликали тихе захоплення в однокласників. В Андрія була неймовірна внутрішня сила. Він сміливо брав на себе відповідальність, заступався за слабших і завжди був готовий відповідати за свої вчинки. Фото: 80 бригада ДШВ Він був стриманим, однак любив сміятися, завжди влучно жартував. Мав неймовірну внутрішню силу, якою наповнював інших подекуди без слів. Андрій завжди вирізнявся своєю відповідальністю, тож брав участь у всіх спортивних змаганнях і був взірцем для наслідування. А ще він малював на чернетках символіку десантно-штурмових військ. Змалку він зображував парашути й літаки на випадкових аркушах і обкладинках зошитів. А через десяток років і сам став десантником. І вже не переповідав історію, а писав її сам. Однокласники захоплювалися Андрієм, він марив тим, аби стати військовим. Його смерть стала важким ударом для всіх рідних, знайомих та друзів. Вони переконані, країна має пам’ятати свого героя! Друзі ДШВ – всеукраїнська платформа для підтримки Десантно-штурмових військ. Стати другом українських десантників просто: підписуйся на щомісячний донат на потреби ДШВ на сайті druzi.mil.gov.ua та отримуй відзнаку. Приєднуйтесь до потужної зіркової спільноти, яка регулярно підтримує підрозділи ДШВ! Раніше ми розповідали про особисту мотивацію бійця 148 бригади ДШВ. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, ДШВ, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему У камері було +50, ми втрачали свідомість. Марʼяна Чечелюк про один день у полоні Слідча з Маріуполя та колишня полонена Марʼяна Чечелюк розповіла про пережите у полоні.