Де похована Леся Українка: місце поховання та історія прощання

25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському в родині статського радника, мецената Петра Косача та Ольги Драгоманової-Косач (письменниці Олени Пчілки) народилася відома поетка, перекладачка, драматургиня і громадська діячка Лариса Косач, що увійшла в історію під іменем Леся Українка.

Все її життя — постійна боротьба: із суспільними догмами, з хворобою, за право жити своїм розумом, мати власну думку, бути українкою, не бути ні від кого залежною. Іван Франко назвав Лесю Українку “єдиним мужчиною в нашому письменстві”.

Читай, де відбувалося прощання з поетесою, як проходила церемонія поховання та де знаходиться могила Лесі Українки в Києві — в матеріалі.

Де померла і де похована Леся Українка

Де померла Леся Українка

Останні роки Леся Українка прожила в Єгипті та різних містах Грузії, куди переводили по службі її чоловіка, Климента Квітку. Померла 1 серпня 1913 року в грузинському селищі Сурамі — виснажена хворобою у 42 роки. У неї відмовили нирки. В Україну привезли лише прах.

Де похована Леся Українка

Письменницю Лесю Українку поховали 8 серпня 1913 року на Байковому кладовищі в Києві. Похована поетеса біля батька та брата Михайла.

–

У 1970 році за значний внесок поетеси в українську літературу, її ім’ям назвали астероїд — “2616 Леся”.

Пам’ятники Лесі Українці є як в Україні, так і в багатьох містах світу: у Києві, Новограді-Волинському, Луцьку, Ковелі, а також в Батумі, Торонто, Клівленді, Саскатуні, Телаві.

Читати на тему

Де похована Леся Українка: місце поховання та історія прощання з мужньою поетесою

Була тяжко хворою, але сильною: у день народження Лесі Українки розповідаємо про її життя та творчість

Що треба знати про життя Лесі Українки та її найвідоміші твори — читай у матеріалі.

Як поховали Лесю Українку

Похорон Лесі Українки проходив під наглядом поліції.

Попрощатися з нею прийшло багато людей. Жандарми заборонили їм нести труну на руках, виголошувати промови та співати Вічну пам’ять. Крім того, вони перечитали стрічки на вінках і змінили попередній маршрут до цвинтаря.

Влада побоювалася перетворення похорону на українську національну маніфестацію, як було перед тим на похоронах композитора Миколи Лисенка.

Попереду поховального воза, вкритого живими квітами та вінками, йшло духовенство Свято-Вознесенської церкви та чоловічий хор. За возом з прахом поетеси йшли рідні письменниці й багатолюдна процесія, яка постійно збільшувалась.

Перед самим цвинтарем труну підняли й понесли 6 жінок. Попереду йшли подруги письменниці — акторки Валерія Пахаревська та Наталія Дорошенко. Факт, який демонструє вплив Лесі Українки не лише на літературу, а й на українське жіноцтво.

Як поховали Лесю Українку — розповідь очевидця

Ось як згадував поховання Лесі у газеті “Львівські вісті” від 1942 року свідок, доктор Роман Стефанович:

— У день похорону Лесі Українки в Києві була прегарна літня погода. Перед залізничим вантажним двірцем зібрався вранці величезний здвиг народу. Серед глибокої тиші винесено з вагону тлінні останки Великої Покійниці та зложено на похоронний віз, який вкрито безліччю вінків та квітів. Промов не було, бо їх заборонила жандармська управа. Імпозантний похоронний похід рушив вулицями Києва.

Далі Стефанович згадує, що Жандарми на Байкове кладовище пропустили незначну кількість людей, а основній великій масі заборонили. Та люди прорвалися і народний потік хлинув густими рядами до гробу поетеси.

— Почалася нагробна відправа при прегарному співі хору. Вже похоронна відправа скінчилася, вже сира земля вкрила домовину Великої Поетки, а хор співав ще довго, довго. Люди стояли спокійно довкола свіжої могили Лесі Українки, — писав Роман Стефанович у своїй газетній згадці.

Могилу, де була похована поетеса, накрили тридцятьма вінками з різних куточків України.