Два сантиметри від смерті. Історія військового на псевдо Санчо, який вижив під шквальним обстрілом

Після зіткнення на Лиманському напрямку він тримав свою каску у руках та помітив невелику дірку, де увійшов уламок від снаряда. Від смерті його відділяло тільки декілька сантиметрів.

Санчо розповідає, коли їхній підрозділ тільки прибув, на позиціях було досить спокійно. Однак пізніше почався обстріл, який тривав майже день. Спочатку росіяни відкривали вогонь з мінометів, потім була ствольна артилерія, далі — танки, а в кінці ще й ракети.

Два сантиметри відділяли від смерті: історія захисника Санчо

Військовий ЗСУ на псевдо Санчо каже, сидів з побратимами після обстрілу, зняв каску та помітив, що у ній діра. До потилиці лишилося 2 см. Чоловіка звати Олександр, він воює на Лиманському напрямку.

Олександр пригадує той день, захисники заступили на чергування.

По рації сказали, що буде в нас “дискотека”. Ми здогадувалися, що буде непросто, але щоб настільки — й гадки не мали, — розповідає військовий на псевдо Санчо.

Після важкого обстрілу, який тривав майже день, військові думали, що вже все. Потім сподівалися, що такого більше не буде. На другий день почалося майже те саме. Тільки росіяни ще й намагалися дійти до сусідньої позиції. Треба було відкрити вогонь.

Ми почали вести вогонь, командира відділення поранило, прострілило руку ще одному військовому, їх довелося евакуювати, — розповідає Санчо.

Усе це відбувалося під шквальним обстрілом мінометів та артилерії, наступу російської піхоти. Військовий каже, раніше не стріляв у людей, але був готовий морально, що доведеться вбивати ворога.

Читати на тему

Якби не зупинила ворожа куля, він не відступив би ні за що! Історія захисника Андрія Панченка

Розповідаємо історію захисника, який завжди повертався на поле бою й робив усе для перемоги.

Наступав російський спецназ. Це були не прості солдати, а навчені, розповідає військовий. Їх було близько 15 людей.

Але вони були грамотні. Не можна недооцінювати ворога. Було страшно, кулі летіли і до нас, і від нас. Я старався, щоб виконати наказ командування.

Під час штурму сусідньої позиції росіяни втратили багато людей. Штурмовиків евакуювали інші росіяни, вони не залишали поранених та вбитих. Окупанти застосовували димові гранати, щоб забрати з поля бою своїх.

Все було грамотно продумано, працювали спеціалісти, — каже військовий.

Раніше ми розповідали історію захисника, який боявся втратити руку та не мати змоги малювати.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.