Човнами тікали на інший берег водосховища: як двом чоловікам вдалося вижити під час полону в оточенні

Рік тому в ці дні наші захисники швидкими темпами визволяли окуповані населені пункти Київщини. Розбивали ворожі колони, штаби та не лишали ані шансу закріпитись поблизу столиці. Заблокованими залишались і села, у яких не було росіян, але через підірвані мости виїхати звідти було неможливо.

Одне з них — Сухолуччя. Мальовниче село на березі Київського водосховища не постраждало від ворожих атак, але його мешканці теж пережили чимало страху. 

У перший день великої війни мешканець села Сухолуччя Роман Копил разом із сім’єю з Києва вирішив тікати у село. Сухолуччя — затишний населений пункт, з одного боку оточений Київським морем, з іншого — заповідною зоною.

Щоб зупинити колони росіян, наші військові підірвали міст, що вів до столиці. Тому Сухолуччя виявилося заблокованим і хоч не в окупації, але в оточенні.

Налякані місцеві почали човнами тікати на інший берег водосховища. Та для багатьох це закінчилося смертю. Тоді загинуло вісім людей.

Інший мешканець села — Андрій Руденко — згадує, як люди боялися, що окупанти зайдуть у село. 

Ці двоє сусідів приїхали рятувати пораненого, а потрапили до рук окупантів. Так чоловіки опинились у так званому СІЗО для цивільних — це завод у Димері.

Читати на тему

Битва за Київ: як оборонялася столиця й чому росіяни так бояться бабусь Київщини

Хотіли взяти Київ, але щось пішло не так. Як захищалась столиця — дивись на Вікнах.

— Біля вуха постійно був чи автомат, чи пістолет, з якого вони стріляли, ножем водили по горлу.

У кімнаті перебувало зо 20 людей, найдовше — місяць — тримали інженера, який допоміг українським військовим підірвати дамбу водосховища і відрізати окупантам шлях на Київ.

За місяць у полоні, кажуть, побувало 70 людей. Зв’язані та у повній темряві, із харчування — піввідра води та відро з супом. Вигоди — у цій же кімнаті.

Тікаючи зі свого штабу, росіяни залишили полонених, і це їх врятувало. Та, вийшовши на волю, люди побачили, що техніка із “зетками” досі їздить вулицями Димера.

Попри загрозу, чоловіки минули два блокпости та опинились вдома у Сухолуччі. Але так пощастило не всім: частина полонених зникли безвісти, а частина — опинилися в Росії.

Сьогодні Національний спротив опублікував мапу, на якій позначені місця, де утримують депортованих українських дітей. Дивись у матеріалі, куди вивозять українських дітей.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!