Він 20 років був у лавах УПА, брав участь в антирадянських повстаннях та десять років просидів у таборах. Тепер проти російських загарбників на передовій воюють його син та онук.
Чоловіки мають боронити свою землю – інакше ніяк, – переконаний дідусь.
Петро Підлатайчук понад 70 років тому партизанив проти червоної армії. До лав УПА він пристав у 20. Був хорунжим на псевдо Спартак, допоки його не затримали та кинули до буцегарні.
Ми у полон не здавалися. Остання була або куля, або граната.
Проте були й зрадники. Так, за розповіддю упівця, окружний провідник служби безпеки став ворожим агентом та видав частину бійців.
Частину вояків УПА розстріляли, решту відправили у табори. Пану Петрові присудили 25 років ув’язнення, але після смерті Сталіна термін зменшили до десяти.
Відтоді минуло понад 70 років, а росіяни людяності так і не здобули, каже упівець. Вони знищують українців та все не можуть сприйняти як окрему націю.
Знищували за гасла Слава Україні та наш український прапор. Або ж відправляли на 25 років у Сибір.
На волю Петро Підлатайчук вийшов у 1962 році, одружився, має двох синів та чотирьох онуків. Проте бандерівський дух у родині живе досі, бо за Україну воює один із його синів.
Його онук теж на війні, йому трохи більше ніж 20 років, стільки, скільки було дідусю, коли той став на визвольний шлях.
Як говорить сам пан Петро, у мами й тата є свої почуття, але є щось вище – обов’язок перед своєю країною та своїм народом.
Здобудеш українську державу, або згинеш у боротьбі за неї.
91-річний упівець із Косівщини дякує незламним захисникам батальйону Азов, що нині в оточенні, але все одно б’ють російських загарбників на Азовсталі. Проте чоловік вірить, що азовці повернуться додому живими та з перемогою.
Якщо ти теж переймаєшся за життя українських військових і прагнеш дізнатись офіційні подробиці процесу порятунку, читай, що відомо про евакуацію бійців Азова на сьогодні.