Що робити із комуналкою, коли житло — в епіцентрі бойових дій? Або ж труби елементарно зруйновані чи показники на лічильниках узагалі накрутили окупанти? Платити чи, можливо, все і так спишуть?
З цим зараз чимало проблем і неузгодженостей. Як правильно вчинити та чи відключатимуть боржникам воду, газ та світло — розбираємося далі.
Великий натовп штурмує у Броварах приміщення газової контори. А все проблема в тому, що чиновники не можуть між собою розібратися, кому люди мають платити кошти за комунальні послуги. Ситуація банальна, розповідає пані Антоніна — одна з тих, хто стоїть у цій черзі.
— Коли почалась війна, ми виїхали, віддалено продовжували платити за газ. Коли ми виїхали, Облгаз припиняє постачання, а починає їх робити Нафтогаз.
Ми продовжували платити Облгазу. А потім від Нафтогазу приходить вже як борг.
Старий постачальник повертати гроші не поспішає. І що тепер із цим робити — жінка не знає.
У Людмили із сусіднього села — ситуація ще більш незрозуміла. Їй нарахували борг за газ тоді, коли домівка була в окупації, а в ній жили — російські загарбники.
Я взагалі 10 діб в погребі сиділа, росіяни замкнули нас. Як нас звільнили, прийшла мені квитанція — 13000 гривень!
Всьому виною неузгодженість дій газових підприємств, — пояснює експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко. Через нездатність виконувати свої обов’язки Нафтогаз взяв на себе функції інших учасників ринку газу. Але що робити із тим, що вже сплачено “попередникам” — питання залишилось відкритим.
— Це не тільки в Броварах, такі випадки були у Полтавській області, Львівській, багатьох інших областях, це ситуація, де сотні мільйонів гривень зависло в боргах газконтори, і це питання не лише грошей, а й елементарної справедливості, — каже Попенко.
Сотні й тисячі гривень комунальники нараховують не лише тут. Одне з таких сіл — на Миколаївщині. Півроку воно було в окупації. Та що робити тепер з рахунками за комуналку, які виставили за цей період, місцева влада не знає.
У комунальників своя правда. Кажуть: платити треба, бо підприємства теж зазнають збитків.
Комунальні борги в Україні, за приблизними підрахунками експертів, вже сягнули ста мільярдів гривень. Це величезна проблема, — відзначають у парламентському Комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. І це стосується не лише тих населених пунктів, які опинилися в прифронтовій зоні.
Борги, приміром, за електрику тільки у столиці, на Донеччині і Дніпропетровщині за період повномасштабної війни виросли майже втричі.
Але що із цим робити? Відключати цілими будинками — комунальники, допоки триває воєнний стан, не мають права як і стягувати несплачене. Інша річ — борги можна списати. І такий законопроект вже у парламенті зареєстрований.
Unsplash
Борги за газ, опалення, електрику чи воду можуть списати тим, чиє житло від початку повномасштабного вторгнення опинилось у зоні бойових дій. Для всіх інших — депутати пропонують механізм реструктуризації, тобто поетапної сплати.
За задумом, сума оплати за комуналку щомісяця не має перевищувати 25% від доходів споживача.
Проблема із комунальними боргами може ще більше загостритися, якщо тарифи піднімуть. Це може статися після опалювального сезону. Здорожчати може водопостачання, вивіз сміття та комірне. Можливо, й електроенергія.
Що робити, якщо тобі приходять платіжки за послуги, якими ти не користуєшся, або якщо твій дім зруйновано — ми розповідали тобі раніше.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!