День невинних дітей – жертв агресії: ведучі СТБ поділилися хвилюваннями

Фото Unsplash

Нещодавно у світі відзначали День захисту дітей, але, на превеликий жаль, під час збройних конфліктів ми не можемо захистити усіх дітей. Тож 4 червня у світі відзначають Міжнародний день невинних дітей — жертв агресії. Його метою є спроба відчути біль та страждання дітей всього світу, які зазнають фізичного та морально-психічного насильства. Цей день підтверджує зобов’язання ООН забезпечити захист їхніх прав.

Ведучі телеканалу СТБ поділилися своїми хвилюваннями та думками про постраждалих дітей.

— День захисту дітей в Україні пов’язаний зі ще однією датою, дуже сумною. 4 червня — День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Жахливо, що кількість дитячих жертв зростає. Нема прощення окупантам — вони влаштували бійню на нашій землі, — каже ведуча програм Неймовірна правда про зірок та Щасливі за сім днів Надія Матвєєва.

— Увесь світ має згуртуватися, щоб допомогти нам зупинити війну, в якій гинуть і страждають діти! Вірю, що незабаром кожна дитина разом з усією Україною святкуватиме перемогу. Діти — майбутнє вільної України. Діти мають жити й зростати щасливими! — зазначила телеведуча.

— Діти — це слово, яке наразі викликає радість і сльози. Кілька днів тому світ відзначав Міжнародний день захисту дітей, день нашого майбутнього, нашого продовження, нашої сили та сенсу життя. Та, на жаль, наші діти відтепер матимуть статус “діти війни”. Як страшно та неможливо це звучить у 2022 році! — каже ведуча проекту Щасливі за сім днів Марина Боржемська.

— Скільки ми розмовляли з ветеранами та думали, що буде, коли останній очевидець страшної Другої світової війни помре? Ми будемо знати все лише з книжок та документальних стрічок! До 24 лютого дитиною війни була особа, якій на час закінчення Другої світової, 2 вересня 1945 року, було менш як 18 років. Сьогодні очевидцями війни стають уже наші діти. Незахищені, вразливі, відкриті. Вони лише починають жити та розуміти навколишній світ.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули більш як 242 дитини, 440 поранено. “Діти” — саме такий напис був біля театру в Маріуполі, коли на нього скинули бомбу. “Діти” — саме такі написи були на авто, які намагалися евакуюватися із місць бойових дій та окупованих міст. І саме такі авто розстрілювали окупанти, не дивлячись, хто всередині.

Діти — ті, кого ми маємо захищати у цьому світі та за кого кожна мати готова віддати своє життя. І страшно, що, навіть віддаючи життя, ти можеш не врятувати свою дитину.

Ми боремося за наших дітей і не зупинимося, доки перемога не звучатиме по всій Україні. Доки “Україна перемогла” не кричатиме увесь світ.

Я вірю, що наші діти зможуть побороти усі страхи, які їм довелося пізнати за ці страшні 100 днів. Вони зможуть вірити у добро, радіти прогулянкам у парках та не питати маму, чи потрібно бігти у підвал, коли почують у небі пасажирські мирні літаки, які повернуться у наш повітряний простір. Слава нашим героям і нашій Україні! — зазначає ведуча.

Читати на тему

Батьки не повинні хоронити своїх малят! Ведучі СТБ поділилися хвилюваннями до Дня невинних дітей — жертв агресії

Міжнародний день захисту дітей зі страшними цифрами — думки Висоцької про цьогорічний (не)дитячий день

Телеведуча Тетяна Висоцька поділилась своїми роздумами щодо цьогорічного Міжнародного дня захисту дітей.

— Діти — це наше майбутнє. Діти — це Всесвіт кожного, хто любить дитину. Той, хто є причиною дитячих сліз, страждань та смерті — це зло, яке має бути викорінене в усьому. Ізольоване від соціальних відносин, прав, світу як такого. Допоки маленький громадянин нашого суспільства зростає і формується, ми маємо його оберігати. І якщо я бачу дитячі сльози, я готовий роздерти того, хто став їхньою причиною, — каже ведучий проекту Один за всіх Сергій Костира.

— Хочу окремо звернути увагу на те, що російські військові робили у Бучі, Бородянці: ґвалтували дітей, катували й вбивали. Це нелюди. Це уособлення зла. А зло треба знищувати, аби воно не множилось.

Те, що робили з нашими дітьми, ми ніколи не пробачимо, скільки будемо жити. І кожне наступне покоління буде про це знати й нагадувати усьому світу. Я лише хочу, щоб у наших ангелів-діточок цей біль з роками зменшився. Аби вони все ж таки змогли прожити своє життя, наповнене радістю, щасливими спогадами, а не сльозами та болем.

А ми, дорослі, маємо стояти на варті справедливості, щоб жодна сльоза дитини не впала. Щоб жодне право дитини не було порушено. Завжди! — наголошує Костира.

— Батьки не повинні хоронити своїх дітей. Так не має бути. Але так буває. Це страшний день. І про це завжди треба пам’ятати. Ця війна вже офіційно забрала сотні дитячих життів, маленьких ангеликів, які покинули своїх батьків. Це розбиває їм серце щодня, але щодня вони пам’ятають своїх дітей. Як і всі ми не повинні забути нікого, — зазначає ведуча Вікна-новини Ольга Кучер.

— Кожен день, коли я розумію, що дитячих жертв стає ще більше, викликає багато болю і страждань. Я ніколи не забуду зустріч з хлопчиком Іллею в Охматдиті. Він та його родина із Маріуполя. Він трагічно спостерігав за смертю своєї мами. Вона померла, тримаючи його на руках. Ілля мав багато поранень, адже їхній будинок атакували російські військові. Він стікав кров’ю, його доставили до Києва, в Охматдит. Зараз він лікується. З усієї його родини залишилась тільки бабуся.

Найбільше мене вразило, що, коли я прийшов до нього у палату, він зміг мені усміхнутися, у нього засяяли очі.

Він, звісно, ні на секунду не забуде того жаху, який з ним відбувся, але він зумів знайти в собі сили радіти зустрічі. Коли я розмовляв з його бабусею і вона розповідала їхню історію, просто почала плакати, — зізнається суддя проекту МастерШеф Ектор Хіменес Браво.

— Плакати від жорстокості цієї ситуації, від жаху того, що вони пережили, від того болю, який перенесла їхня сім’я. Водночас це дуже сильна жінка. Вона показує цю силу Іллі та усім навколо. Вона може звернути гори!

Попри все, що їй довелося пережити, коли я сказав, що ми маємо бути сильними, що ми переможемо цю війну, що переможемо усіх російських військових, в її очах з’явилася така впевненість та іскра! Вона сказала, що переконана у нашій перемозі. Ми сильні та все подолаємо.