Погані закони чи погані батьки? Чому в українців у Європі відбирають дітей та як діяти в таких випадках

Через війну багато українських жінок виїхало за кордон разом із дітьми, аби врятувати останніх від небезпеки. На чужині доля у всіх складається по-різному, однак в Європі українки стикнулися з іншою проблемою: соціальні служби вилучають дітей у батьків чи опікунів.

Причини — різні, однак такі важкі, як насильство чи сексуальні злочини — поодинокі випадки, аніж система. Здебільшого ж в країнах Європи вилучають дітей через такі речі, на які в Україні уваги б не звернули.

Та чи хороша це для нас новина? Чи справді батьківство в Україні та Європі так відрізняється та чи є шанс повернути дитину, якщо в тебе її вилучили органи опіки? Про все це розповіло ВВС Україна, тож ми поширюємо важливу інформацію далі.

Випадки вилучення дітей в українок за кордоном: що відомо

ВВС Україна змогло дізнатися, що лише офіційно таких випадків зафіксовано:

• 75 — у Польщі;
• 7 — в Італії;
• 11 — у Франції.

Німеччина точну кількість таких випадків не оприлюднює, однак саме в цій правовій державі, за історіями батьків, найчастіше відбирають дітей.

Підставою для такого рішення можуть стати прогули школи без поважної причини, систематична погана успішність у навчанні чи через підозрілу поведінку батьків. Зрештою, найчастіше дітей родинам повертають, і ті — переважно — поспішають повернутися до України.

Українські закони та менталітет, традиції виховання різняться від європейських. На жаль, типові для нас сварки та удари дитини “по м’якому місцю” тут вважаються вихованням. А там — злочином.

Чи законно відбирають дітей в українок за кордоном — вирішувати кожному та кожній. Своїми історіями поділилися жінки, які це пережили.

Їм здалося, що я вживаю наркотики

Олена з дочкою від війни втікали двічі: з рідного Луганська у 2014 та з Харкова у 2022. Перебралися до Берліну, де жінка стала активною членкинею місцевої спільноти. Вона вільно говорить англійською та пішла на курси з німецької.

Однак у лікарні їй виписали неправильну дозу антидепресантів, від чого Олена була сонною та кволою. У школі звернулись до Югендамту — німецької служби захисту прав дітей. Вони подумали, що жінка вживає наркотики.

Ми спілкувалися вже рік, вони знали, що ми адекватна родина, що ми приїхали через російську агресію. Вони кажуть, що подумали, що я вживаю наркотики, але вони могли б і спитати про це, — каже жінка.

Рецепт на ліки та слова лікарів не переконали Югендамт. 10-річну доньку відібрали в Олени на два довгих місяці, під час яких їм дозволяли бачитися лише у визначені дні. 

Pexels

Ускладнювало все те, що дочка Олени потребує особливого догляду. Під час розлуки з мамою у дівчинки відбувся регрес, вона стала поводитися, наче немовля.

Повернути доньку вдалося завдяки розголосу та адвокату, в присутності якого представники Югендамту навіть говорили до Олени інакше. Та тепер і дівчинка, і мама переживають травму: жінка відвідує терапевта, а донька досі боїться відпускати маму.

Читати на тему

Українки потрапили до волонтера-педофіла. Історія матері та її доньки, які евакуювались в Італію

Киянка Руслана із дочкою ледь не стали жертвами педофіла в Італії, який прикривався маскою волонтера.

Все сталося через мій скандал з мамою

Львів’янка Тетяна, яка разом із шестирічним сином та матір’ю виїхали до містечка Вайден у Баварії, не знала німецької. 

Сина у неї забрали чотири місяці тому, за весь цей час вона бачила його лише один раз. Нині триває суд, який і вирішить долю Тетяни та її дитини.

За словами жінки, причиною таких дій стала сварка між нею та її матір’ю. Та, начебто, мала складні стосунки з дочкою, розповіла соціальним службам про насильство з боку доньки. 

Старшу жінку оселили в притулку для жінок, які постраждали від сімейного насильства. Хлопчика вилучили соціальні служби.

— У нас були скандали з мамою, але свої батьківські обов’язки я виконувала належно. Я не алкоголічка, вдома завжди порядок, є їжа, — обурюється Тетяна.

Чому можуть вилучити дітей з сім’ї за кордоном

Серед причин, окрім побиттів, психологічного насилля та проявів будь-якого приниження людської гідності, за кордоном вилучити дитину можуть й за інших обставин. 

Наприклад, приводом для звернення до Служби з питань дітей може бути гучний крик з іншої квартири, тривалий дитячий плач, подряпини чи синці на тілі дитини.

В Європі законодавством заборонено залишати дитину саму вдома. У Польщі вік, після якого дитина може залишатися сама, вважається сім років, а у Великій Британії та Франції — 12 років.

Найчастіше проблемою для українських сімей за кордоном є різниця у законодавстві та так званих “традиціях виховання” в Україні та на чужині. За кордоном служби у справах дітей діють швидше, рішучіше та не допускають компромісів. 

Pexels

У Польщі дітей найчастіше відбирали в тих батьків чи опікунів, які зловживали алкоголем.

Така ж ситуація і з відвідуванням школи: про нагальну та поважну причину батьки повинні повідомити адміністрацію школи завчасно.

Співзасновниця благодійного фонду Голоси дітей Олена Розвадовська додає, що поважною причиною тут не вважається відпустка. Цілком можливо, що поліціянт, який не під час літніх канікул побачить батьків з дитиною в аеропорту, підійде та буде з’ясовувати причину прогулів школи.

Окремі обмеження — вік опікуна. У Франції та Італії опікуном дитини не може бути людина, старша за 65 років.

І це не питання поганих законів — адже в Україні вони теж є. Просто не працюють. Або принаймні працюють не так, як це відбувається у Європі. Олена Розвадовська наголошує: там немає різниці між “більшим” чи “меншим” насильством. 

— Для закону немає меншого насильства чи більшого — синець на руці, потиличник чи крик. Побили до півсмерті чи просто за руку шарпнули. Це все насильство.

Читати на тему

Чи може насилля бути методом виховання — коментар психолога про побиття дітей у садочку

Нейропсихолог Дмитро Вакуленко прокоментував ситуацію з побиттям дітей в одному з дитячих садків Києва.

Що робити батькам в Європі

Перше, що необхідно зробити усім батькам, які переїхали до Європи зі своїми неповнолітніми дітьми — розібратися із тамтешніми правилами та законами.

В Європі не відбирають дітей просто так. Соціальні служби там чекають дорослої поведінки від батьків. Якщо батьки чи опікуни не розуміють своїх помилок — значить їм не можна довіряти дітей.

Експерти також радять не реагувати агресивно на візити соціальних служб чи їхні прохання пройти, приміром, тест на наркотики. Агресія тільки посилить підозру — навіть якщо обурення є логічним.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.