Це не ознака поганого виховання! Що робити, якщо дитина почала красти

Якою б порядною не була родина, одного дня будь-яка дитина може принести додому крадену річ. Звісно, це неприємна ситуація, яка потребує уваги батьків. Проте вона не є ознакою, що малюк виросте злочинцем.

Така поведінка не трапляється просто так, щоб оцінити серйозність ситуації та допомогти, треба розуміти причини. Інакше ситуація може повторитися.

Чому діти крадуть, як батькам на це правильно реагувати, щоб подібних ситуацій більше не було, та коли крадіжки переростають у клептоманію з’ясували журналісти УП.Життя.

У питаннях допомогли розібратися лікарка психологиня-консультантка Леся Мироняк, психологиня, дитяча психотерапевтка Тетяна Окаєвич та психологиня, арттерапевтка, членкиня Всеукраїнської арттерапевтичної асоціації Дарія Кудінова.

Чому діти крадуть: причини для різного віку

Красти можуть як маленькі діти, які ще не можуть побудувати складний ланцюжок причинно-наслідкового зв’язку, так й підлітки, які вже точно знають, що роблять.

У будь-якому віці для крадіжки є причина. Психологині допомогли розібратися, що ж слугує поштовхом малюків до крадіжки у різному віці.

Діти від трьох років

Усвідомлення наслідків

В ранньому віці дитина не може красти навмисно. Вона просто недостатньо зріла, щоб усвідомити свою поведінку та зрозуміти, що брати чуже не можна.

Психологиня Леся Мироняк пояснює це тим, що з 2 до 7 років розуміння причинно-наслідкових зв’язків ще недостатньо сформоване. У дітей з підвищеною емоційною вразливістю відсутність такого розуміння може тривати до 9 років.

— Навіть попри пояснення батьків незрілість префронтальної кори головного мозку може спонукати повторювати крадіжки. Адже дітям ще важко контролювати дії й усвідомити наслідки.

Віковий егоцентризм та відсутність кордонів

Усі діти — егоїсти. Вони звикли, що світ обертається навколо їхніх потреб, тож ще не можуть поставити себе на місце іншої людини. Також діти не розуміють, що їхні дії можуть комусь нашкодити.

Психологиня Леся Мироняк заспокоює, що це просто етап фізіологічного розвитку і не є ознакою поганого виховання чи патології.

Ще одним фактором, який може спонукати до крадіжки — відсутність особистих кордонів у родині. Тоді дитина може думати, що всі речі — спільні.

Наслідування та генетика

Відомо, що діти багато в чому копіюють поведінку дорослих. Та інколи така поведінка може бути ознакою патології та зумовленою генетично.

У таких випадках розібратися з причинами може психолог за допомогою спеціалізованих методик. Також може знадобитися консультація психіатра, —  каже психологиня.

Відсутність довіри

Інколи діти можуть красти тому, що бояться запитати дозволу у батьків відкрито. Це свідчить про проблеми з довірою у родині.

Бажання уваги

Ще однією причиною такої поведінки може бути просте бажання уваги. Дітям може здаватися, що їх не помічають. Саме тому вони шкодять чи беруть заборонене, не задумуючись про наслідки.

В окремих випадках крадіжка може бути проявом помсти, що дитину не помічають. Через образу вона хоче зробити щось на зло іншим.

Також дитина може просто заздрити, що в когось є річ, а в неї немає. Іноді дитина може красти в речі в людей, з якими хоче потоваришувати, але просто не вміє чи соромиться сказати про це.

Емоційна депривація та проблеми із самоконтролем

Леся Мироняк зауважила, що заборона батьків висловлювати емоції, наприклад, голосно сміятися чи плакати, може призвести до того, що діти починають красти для самоствердження.

Так вони намагаються проявити ту чи іншу невисловлену емоцію.

Також крадіжки властиві дітям із проблемами самоконтролю. Так відбувається у дітей з розладом дефіциту уваги й гіперактивності через особливості розвитку нервової системи.

Чому крадуть підлітки

На відміну від маленьких дітей підлітки вже можуть зрозуміти, що вони роблять і яка відповідальність за це чекає. Найчастіше вони йдуть на цей крок, щоб привернути до себе увагу дорослих чи самоствердитися.

Та ніколи й нічого не буває просто так. Отож причиною крадіжок могли послугувати:

• Пережиті фізіологічні та психологічні травми в дитинстві. Внаслідок пережитих травм у дітей може виникнути ПТСР — посттравматичний стресовий розлад. Через це дитина може перестати відчувати будь-які емоції та красти, щоб отримати нові відчуття.

• Розлади адаптивності. Підлітки, у яких є проблеми з адаптацією у нових життєвих обставинах чи з іншими поведінковими особливостями також можуть почати красти.
• Підлітковий бунт. Те, що підлітки починають красти, може бути проявом самоствердження та внутрішнього відокремлення від батьків. Адже дітям здається, що вони починають самостійно контролювати життя.
• Феномен бідності. Тетяна каже, що підлітки дуже часто прагнуть бути незалежними, відчувати комфорт. Тож коли вони крадуть, то просто намагаються рятувати свою сім’ю від дискомфорту.

Тобто дитина перебирає на себе сором і неспроможність батьків у фінансовій сфері.

Дитина краде: як реагувати батькам на дитячий злочин

Новина, що дитина краде, може викликати у батьків чималий сором та сумніви у вихованні. Та в цей момент важливо впоратися зі своїми переживаннями. Адже якщо відразу виплеснути їх на малечу, можна лише погіршити ситуацію.

Читати на тему

Мої діти постійно сваряться — психологи пояснили, як реагувати

Психологи пояснили, чому сварки між дітьми — це нормально та яку стратегію вирішення конфліктів варто обрати батькам.

Ось покрокова інструкція від психологів, як розмовляти з дитиною після крадіжки

• Спершу слід впоратися зі своїми емоціями та переживаннями, а потім вислухати дитячу версію подій, хай якою фантастичною вона б не була.
• М’яко та з розумінням поясни дитині, що не можна брати чуже без дозволу. Скажи, що розумієш, що вона зробила це ненавмисно.

Крчичати, соромити та принижувати малюка в жодному разі не можна, адже діти раннього віку дуже вразливі. 

• Говори з дитиною почуттями. Наприклад, запитай: “Тобі образливо, що в цієї дівчинки є така іграшка, а в тебе немає?”, “Тобі сумно і ти плачеш тому, що не можеш це взяти додому?”

Щоб побороти бажання взяти чужу річ, треба визнати емоції, які відчуває дитина, та допомоги їх пережити. Покажи, що ти поруч, підтримуєш, приймаєш та розділяєш несправедливість світу.

Річ у тім, що дитині непотрібна сама річ, для неї має значення емоція, яку вона викликає. Тому важливо зрозуміти потребу малюка, щоб задовольнити її іншим чином, — додає Тетяна.

• Став питання, які допоможуть зрозуміти мотив. Так, замість питань з докором, слід питати, чим саме дитині сподобалась річ, попросити розповісти про неї більше та пояснити її особливість.

Важливо показати, що дорослі на її боці. Хочуть не покарати за вчинок, а допомогти. Вони вірять, що малеча більше не крастиме. Лише після цього можна м’яко пояснити, що брати чуже не можна.

• Батьки мають бути за одне. Щоб не нашкодити дитині, вони мусять дотримуватися однієї точки зору. Дуже важливо обговорити це в парі.
• Виховувати не лише моралями. Звісно, прочитати лекцію про шкоду крадіжок можна, проте набагато цікавішим для дитини буде пізнання такої моделі поведінки та її наслідків у формі казки.

Тож психолгиня Дарія Кудінова рекомендує розповідати малечі терапевтичні казки про крадіжки. Наприклад, оповідання Всеволода Нестайка “Дивовижні пригоди в лісовій школі” 

Можна запропонувати дитині поставити себе на місце того, в кого вкрали іграшку або влаштувати домашній детектив, й разом шукати злодія та повертати вкрадене. Така техніка може бути ефективною до восьмирічного віку.

Дорослим також важливо говорити, як поводитися в магазинах чи в інших громадських місцях, де може бути спокуса щось взяти. Розповідати, чому так робити не можна.

Обіймати та нагадувати про свою любов: як реагувати на крадіжку підлітка

Якщо підліток вчинив крадіжку, щоб привернути до себе увагу, слід зрозуміти причину.

• Часто таке трапляється, коли народжується друга дитина й підліток не розуміє, що буде далі. В такому випадку треба частіше обіймати дитину, та давати відчувати свою любов.
• Якщо підліток краде, бо має обмежені фінансові ресурси, слід довірливо про це поговорити та розібратися з причинами. Так, вже з шести років дитина має мати свої кишенькові гроші, з часом можна збільшувати суму.
• Ще один варіант дії — пропозиція відпрацювати вкрадене. Треба пояснити, що кожна річ має свою цінність, існує право власності, а чуже брати – не можна.

Щоб відплатити за річ, можна запропонувати їй виконати додаткові хатні обов’язки, проте важливо робити це не в наказовому тоні.

• Інколи підліток може не усвідомлювати, що робить щось погане чи краде. Тоді варто довірливо поговорити з ним без осуду та присоромлень.

Клептоманія у дітей: як розрізнити та допомогти

На жаль, навіть у дітей може розвинутися клептоманія — патологічне бажання дитини отримати щось чуже. Тож якщо вона постійно щось краде, а дорослі не можуть на це вплинути, необхідно звернутися до психолога.

Ознаки дитячої клептоманії: 

• крадіжка не спланована;
• дитина не задумується над можливими наслідками від крадіжки;
• немає почуття сорому від скоєного вчинку.

Причиною клептоманії може бути нестача серотоніну — гормону щастя. Крадіжка може підсилити інші гормони й лише так підліток отримає дофамін та щастя.

Фінансова грамотність — важлива складова дитячого виховання. Як навчити дитину поводитися з грошима, читай у нашому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.