Боюся заподіяти дитині шкоду: що таке ОКР та чому не варто цього соромитися

“Я поховала всі кабелі, шнурки, бо боюся, що можу задушити свою дитину. Але ж я люблю її понад усе на світі й розумію, що ніколи цього б не зробила”, — написала молода матуся психіатрині Надь Беаті. А вона, як досвідчена лікарка, пояснює: це післяпологовий ОКР — обсесивно-компульсивний розлад.

Хтось боїться, що викине дитину з візка, а хтось зізнається: може заподіювати шкоду ножем або чимось гострим. І всім цим жінкам страшенно соромно та лячно від таких думок.

Що таке ОКР?

Це поширений та тривалий розлад, що характеризується неконтрольованими, повторюваними думками (обсесії), які можуть змусити людину здійснювати повторювані дії (компульсії). 

Які бувають думки/образи при післяпологовому ОКР:

• жахливі, нав’язливі думки про те, щоб вбити ножем або задушити дитину;
• нав’язливі образи про те, як жінка кидає дитину або викидає її з вікна;
• думки про випадкове, ненавмисне завдання будь-якої шкоди дитині.

Читати на тему

Почуваюся пригніченою та непривабливою! Що таке післяпологова депресія та як собі допомогти

Після пологів відчуваєш роздратування, пригнічення та страх? Це може бути післяпологова депресія.

Як можуть виглядати компульсії при такому ОКР:

• Спроби сховати або викинути ножі, ножиці, мотузки або будь-які інші предмети, якими гіпотетично можна завдати шкоди дитині.
• Постійна потреба, щоб хтось із дорослих ще був поруч, страх залишатися з дитиною сам на сам.
• Потреба отримати запевнення, підтвердження у членів сім’ї, що дитині не було завдано шкоди.
• Уникання новин, фільмів, будь-якої інформації, яка містить в собі жорстоке поводження з дітьми.

— Ви рідко від кого про це почуєте чи прочитаєте, тому що більшість жінок, які страждають від цих нестерпних нав’язливих думок, роблять це наодинці, — пояснює Надь Беата.

Pexels

Таким матерям невимовно страшно від цих думок та образів, і вони бояться ними ділитися, розповідати, щоб їх “не закрили в психіатрію”, не сказали, що вони божевільні. Вони перестають нормально спати, їсти, проводити час з дитиною і в цілому насолоджуватися материнством. Сором та страх осуду позбавляють їх шансу вчасно отримати допомогу.

Вони на 100% усвідомлюють, що в реальності нічого б такого не скоїли, але ці думки не дають спокою.

Якщо ти зіткнулася з такою проблемою — шукай людину, з якою можеш з цим поділитися і попросити про допомогу. Звертайся до психолога та/або психіатра та знай, що цьому можна дати раду.

Також поганим дзвоником є бажання зірватися на дитину: як батькам не вигоріти у догляді за дитиною, читай у нашому матеріалі.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!