Мені страшно говорити вголос: як допомогти дитині побороти соромʼязливість

Чи й не в кожній родині є такі малюки, які здаються дуже соромʼязливими. Їхні очі часто опущені вниз, а відповіді на питання ледь чутні. На перший погляд здається, що в них все гаразд, і усе це особливості їхнього характеру. Та чи справді це так?

Іноді мовчання може приховувати тривогу, страх і потребу у підтримці. Тож як батькам допомогти мовчазній дитині? Читай просто зараз!

Ознаки того, що дитині потрібна допомога

Психологи наголошують: мовчазність і сором’язливість — це насправді не просто риси характеру. Часто за ними приховані глибокі емоційні переживання: страх зробити помилку або розчарувати близьких, невпевненість у власних силах. Якщо дорослі не звертають на це увагу, дитина ризикує залишитися наодинці зі своїми проблемами.

Психолог Джеффрі Бернстайн розповів для Psychology Today, що іноді малюк не говорить прямо, що йому погано. Але уважні батьки помітять певні сигнали.

1. Надмірний перфекціонізм, страх помилок.
2. Часті фізичні скарги: головний біль, біль у животі.
3. Емоційна замкнутість, дратівливість.
4. Надмірне почуття провини або бажання всім догодити.

Ці прояви — заклик про допомогу, який дитина не завжди може озвучити словами.

Читати на тему

“Просто соромиться? Чому дитина розмовляє лише з рідними людьми, а з чужими — ні?”

Що таке селективний мутизм і чому діти розмовляють лише з тими, кого знають? Читай у матеріалі.

Створи безпечний простір для почуттів

Щоб малюк відкрився, важливо створити атмосферу, де він (вона) відчуватиме себе в безпеці.

1. Питай дитину про те, що її хвилює, не наполягаючи на негайній відповіді.
2. Дай зрозуміти, що ти завжди поруч, коли вона готова поговорити.
3. Поділися власними переживаннями, щоб дитина бачила, що її почуття нормальні.

Пам’ятай: малюк може мовчати не через байдужість, а тому, що боїться проявити справжні емоції.

Показуй приклад емоційної відкритості

Дитина має знати, що прояви її поведінки не роблять її слабкою. Скажи малюку, що іноді ти також нервуєшся або переживаєш. Поясни, що почуватися пригніченим часом нормально для всіх. Та й наголоси, що не треба все тримати у собі.

Коли діти бачать, що дорослі не бояться бути вразливими, вони легше долають свої страхи.

Як тренувати соціальні навички вдома

Психологиня Наталія Сидоренок порадила поступово привчати дитину до спілкування.

1. Попроси її сходити до магазину або зателефонувати родичам.
2. Довір їй навчити молодших братів чи сестер чогось нового.
3. Влаштовуй вдома ігри, де потрібно розповідати історії чи вірші.

Такі прості кроки допоможуть дитині поступово відчути впевненість у собі й не боятися говорити про свої почуття.

Навчи свого малюка бути відкритим до цього світу. Також ознайомся з фразами, які здатні лише зруйнувати самооцінку дитини.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!