Фото Depositphotos Кожна жінка, яка вирішує пов’язати своє життя з військовою службою, усвідомлює всі можливі ризики та випробовування, які можуть торкнутись її життя та, відповідно, життя її сім’ї. Розлука зі своїми дітьми — це одне з найважчих випробовувань як для жінки, так і для її дітей. Універсального рецепта, як пережити цей період розлуки з найменшими неприємними наслідками, немає, але є певні рекомендації, враховуючи які, можна дещо полегшити негативний вплив розлуки як на матір, так і на дитину. Військова психологиня Вікторія Кравченко спільно з рухом Ветеранка дали кілька порад, які зможуть полегшити період адаптації до розлуки. Як підготувати дитину до того, що мама йде на війну Психологиня Вікторія Кравченко каже: діти завжди “віддзеркалюють” емоційний стан матері. Тож для початку підготуватися до розлуки варто самій матері, а вже потім час починати розмову з дитиною. З чого варто почати розмову? Спершу варто пояснити дитині, що у військових є певні обов’язки. Як це робити правильно — залежить від віку та особливостей дітей. Матері треба бути готовою до будь-яких емоцій дитини та не знецінювати їх. Важливе правило: чим більше говорити з дитиною, тим більше вона довірятиме та тим менше буде місця для страху і переживань. Бути чесною у розмові з дитиною — найважливіше. Pexels Психологиня також радить обов’язково знайти тимчасового опікуна на період, коли мами поряд не буде, а чоловіка немає. Це має бути близька до родини особа, яку добре знає дитина та яка здатна попіклуватися про неповнолітню особу. І для матері на фронті, і для опікуна чи опікунки дитини є кілька порад, які точно допоможуть у спілкуванні з дитиною. Що потрібно проговорити з дитиною, чия мама йде на фронт Там, де буде мама, інколи немає зв’язку. Це не означає, що мама не хоче говорити, а означає, що вона просто не має змоги. Мамі краще записувати коротенькі відео, які адресовані саме дитині. У відео можна розповісти про свій день, настрій та побажати дитині гарного дня. Для дошкільнят можна записувати аудіоказки, які опікун чи опікунка можуть вмикати дітям перед сном. Якщо є можливість, через інтернет-ресурси можна разом дивитися мультики чи фільми. Якщо є можливість, можна надсилати одне одному листи. Мама має пояснювати дитині новини, які її бентежать. Головне — казати правду, адаптовану до віку дитини. Краще не обіцяти дитині того, на що не можеш вплинути. Варто постійно говорити дитині про свої любовні почуття та не залишати її на самоті з важким серцем. Якщо є потреба, можна разом звернутися до психолога. Задля ефективної праці обох членів сім’ї старшу дитину варто перемикати на якусь діяльність: або на навчання, або на волонтерство. Опікун чи опікунка мають підтримувати, слухати дитину та допомагати їй. Читати на тему Обійми та поговори: як підтримати дитину, яка закрилася у собі через війну в Україні Через війну в Україні, чимало дітей закрилося у собі. Психологи радять в першу чергу батькам — бути дуже уважними та придивлятися до поведінки своїх дітей. Як матері підтримувати себе під час розлуки з дитиною Для мами, як і для дитини, важливі усі вияви уваги та любові. Розмови та листи слугуватимуть ресурсом для обох. Звісно, емоції можуть накривати, і щоб не транслювати негатив на дитину, варто робити це інакше. Нагадуй собі, задля кого та задля чого ти зараз воюєш. Основне завдання батьків — захищати та піклуватися про своїх дітей. Водночас рішення піти на війну правильне лише для того, хто його ухвалює. Facebook Ніхто ніколи не зрозуміє позицію іншої людини, і з цим варто змиритися. Тож варто навчитися відстоювати власні кордони та боронити одне одного і від обмовлянь, і від єдиного спільного ворога. Про власний досвід розлуки з дітьми Вікторія Кравченко раніше розповідала окремо. Про це ми писали в нашому іншому матеріалі. Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами! Головне фото: Depositphotos. Теги: війна в Україні, Жінки на війні, Поради психолога Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Обійми та поговори: як підтримати дитину, яка закрилася у собі через війну в Україні Через війну в Україні, чимало дітей закрилося у собі. Психологи радять в першу чергу батькам — бути дуже уважними та придивлятися до поведінки своїх дітей.