Пояснюй, обіймай, відтворюй домашні традиції: як підтримати дитину, що сумує за домом

Через війну в Україні за кордон виїхали багато батьків з дітьми. Малеча може бути розгубленою, засмученою та не розуміти, чому довелося покинути рідний дім.

Для дитини за кордоном все нове: мова, люди, традиції тощо. Вона може все більше хотіти повернутися додому, плакати та сумувати за рідними.

Тож задача батьків — заспокоїти та підтримати сина чи доньку. В UNICEF поділилися порадами, як правильно підтримати дитину, що сумує за своїм домом.

Пам’ятай, що емоційний стан дитини залежить від її оточення, тобто від тебе та найближчих родичів, які перебувають поруч.

Коли дитина ставить питання: “Коли ми повернемось додому?” чи “Коли ми побачимо тата?” — нормально не знати відповідь на них.

Проте не варто давати дитині обіцянок, які ти не в змозі виконати.

Не варто казати: “Ми повернемось додому через місяць” тощо, адже це від тебе не залежить. А дитина буде злитися та може менше вірити тобі в майбутньому.

Як підтримати дитину дошкільного віку

Насамперед, треба пояснити дитині, чому ви залишили свій дім та знаходитесь у безпечному місці. Наприклад, тому, що тут немає вибухів. Також треба пояснити, чому тато чи інший член родини, що служить у ЗСУ та ТРО, знаходиться не з вами.

Щоб допомогти дитині побороти смуток за рідними, запропонуй їй намалювати малюнок татові/бабусі/дідусеві та скажи, що обов’язково надішлеш його їм.

Підтримуй зв’язок з рідними: телефоном чи по відеозв’язку. Дитина теж повинна мати змогу спілкуватися з тими, за ким сумує. Також запропонуй пограти в гру, в яку дитина грала з татом чи бабусею.

Якщо ж твоя малеча сумує за якось іграшкою, що залишилася вдома, спробуй знайти заміну. 

Також необхідно дати дитині можливість посумувати. Підтримай її, можна сказати: “Я розумію тебе та те, чому тобі сумно, мені також сумно”.

Спробуй намалювати разом з дитиною сумного смайлика та запитай: “Що хотів би зробити цей смайлик, щоб йому стало краще?”.  

Якщо дитина довгий час плаче, важливо створити безпечне місце, куди вона може ховатися, щоб сумувати та згадувати дім. Якщо стан дитини не зміниться протягом трьох тижнів, вкрай важливо звернутися за допомогою до професійного психолога.

Намагайся дотримуватися того режиму дня, що був удома: ранкові процедури,  прогулянки, казка на ніч, сон тощо. Та не забувай обіймати маля.

Як підтримати дитину молодшого шкільного віку

Знову ж таки, найголовніше — це пояснити, чому ви покинули дім. Розкажи, чому під час війни чоловікам важливо залишатися в країні, а жінкам та дітям виїжджати до безпечного місця. Наголошуй, що Україна та світ робить все можливе, щоб війна закінчилася. 

В такій стресовій ситуації діти можуть грати “у війну” — це нормально, це спосіб проживання цих подій. Проте важливо слідкувати за вираженням агресії:

• не можна скеровувати злість на себе;
• не можна скеровувати злість на інших. 

Під час таких ігор треба слідкувати, щоб діти не шкодили один одному. У випадку, коли дитині важко впоратись з агресією і вона скеровує її на себе або на інших, важливо звернутися за допомогою до професійного психолога. 

Також запропонуй своїй малечі зробити листівку для тих, хто залишився вдома, допоможи скласти історію про те, що вона пережила. Підтримуй зв’язок з рідними та давай дитині спілкуватися.

Обмеж читання новин та їх обговорення у присутності дитини.

Не забувай, що дитині треба прожити свої емоції, тож дай їй можливість посумувати, підтримай її та скажи, що розумієш. Намагайся робити всі ті самі речі, що були вдома, спілкуйся з дитиною та обіймай її.

Читати на тему

Іноді мені складно не зірватися на крик, коли дитина вередує. Як зберігати спокій

Крик та підвищення голосу не є інструментами адекватної комунікації з дитиною. Читай поради, як контролювати свої емоції.

Як підтримати підлітка

Якщо підліток не хотів покидати дім і сумує через це, поясни йому, чому важливо було поїхати у безпечне місце.

Проговори з ним ситуацію, що склалася. Акцентуй на тому, що рідним, які залишилися в Україні, буде спокійніше, якщо ви перебуватимете за кордоном.

Підліток вже майже доросла людина, тож визнач час для новин та обговорюй їх з дитиною. Сприяй спілкуванню підлітка з однолітками за допомогою відеозв’язку та в офлайні. Підтримуй також зв’язок з рідними.

Створи простір для розмов, де б дитина могла поговорити з тобою та поділитися хвилюваннями. Відтворюй домашні традиції або створи нові: спільні прогулянки або чаювання, спільне читання або перегляд кіно. 

Коли підліток починає плакати, то не кажи: “Не плач” чи “Припини про це думати”. Навпаки — підтримай та дай прожити емоції.

Запропонуй вступити в групу психологічної підтримки чи сходити до психолога. Та обіймай свою дитину, якщо вона цього бажає та потребує.

Діти дуже сильно хвилюються, адже події сьогодення для них великий стрес. Через це навіть можуть виникнути нервові тики. Раніше ми розповідали про нервові тики у дітей: причини виникнення та лікування.

Хочемо повідомити тобі, що у Вікон тепер є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!