Ми всі зрозуміли, що під час війни найголовніше у житті не гроші, не тривожна валіза, не документи, а психіка і життя наших дітей. А все, що відбувається зараз, може залишити дуже глибокий відбиток на дітях.
Енурез, нервові тіки, заїкання, депресії та тривожні різні стани – усе це наслідки жахливої трагедії. Тому як батьки та матері, ми маємо зробити все можливе, щоб наслідки були мінімальними всього того жаху, який відбувається в Україні.
Практикуючий психолог Елена Архіпова розповіла на своїй сторінці в Instagram, як захистити дитячу психіку від руйнівного впливу війни.
Якщо ваші діти ще маленькі до десяти років, то їм це взагалі не потрібно. Все, що ви дивитеся по телевізору для них – це глибоке потрясіння.
Навіть, якщо вам здається, що дитина грає та не звертає ні на що уваги, то вона все одно все чує і це на неї дуже сильно впливає.
Тому кращим рішенням буде слухати новини у навушниках, якщо є така можливість. Або ж читайте їх наодинці, щоб діти не бачили ці картинки.
Так, це складно і хочеться комусь зателефонувати, розповісти щось і поділитись тим, що у вас відбувається.
Але коли дитина дивиться на маму в істериці, яка не може взяти себе в руки та розповідає про те, як все жахливо, то для дитячої психіки це просто катастрофа.
Тобто у неї немає на чому будувати базу впевненості. Дитина стає не впевнена ні в чому і це руйнує її.
Тому заради своїх дітей намагайтесь тримати себе в руках та емоційно принаймні не розповідати ці жахи, ситуації при дитині комусь іншому.
Ви, мабуть, і самі добре знаєте, що діти дуже добре залучаються до ігор. Навіть за умови, що йде сирена і вам потрібно бігти в бомбосховище.
Ви можете говорити дітям про те, що давай зіграємо в гру хто з вас швидше туди добіжить, хто швидше збереться.
Знову ж таки, це складно. Але ніхто не говорить, що буде легко. Ми просто намагаємось врятувати дитячу психіку.
Окрім того, якщо ви йдете в бомбосховище, то візьміть іграшки. Нехай дитина грає, розвивається. Створіть з нею якусь ігрову ситуацію. Для того, щоб вона увійшла в цю гру і їй було менш болісно сприймати все те, що відбувається навколо.
Дитині можна читати або ставити якусь аудіокнигу. Можливо дитина любить щось малювати, нехай вчить англійську мову.
Діти не повинні готуватись до смерті, вони мають готуватись до життя.
Тому якщо вони запитують вас: “Мама, ми всі помремо?”, ви маєте розуміти, що це у дитини глибинний страх. Вам необхідно сказати їм, що ні, ми будемо жити.
У нас все буде добре. У нас буде прекрасне майбутнє. Намалюйте дитині це майбутнє і готуйтесь разом з нею до того, що все буде добре.
Якщо тобі тяжко впоратись з власною тривожністю, читай, як не панікувати та зберігати спокій під час війни.