За даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, українські військові вже звільнили 40% окупованих після 24 лютого територій та 28% від усіх зайнятих Росією територій нашої країни.
Однак залишається ще багато населених пунктів, де загарбники намагаються утвердитись як офіційна влада. Їхні методи давно відомі — терор, залякування, підбурювання до зради, пропаганда, депортації тощо.
Саме тому так важливо знати основні правила безпеки та життя на тимчасово окупованій території. Читай про це детальніше.
В окупації центральне водопостачання може зникнути в будь-яку мить. Тому завжди май запас питної та технічної води щонайменше на три доби.
При цьому дорослій людині потрібно на добу:
Бутлі з водою маркуй, щоб точно не переплутати питну воду та ту, яка підходить лише для господарських потреб.
Якщо в магазинах немає питної води, її можна взяти з:
На випадок, якщо і таких немає поряд, можна зібрати талу, дощову або річкову воду. Пам’ятай: у стоячій воді швидше розмножуються бактерії та віруси, її варто уникати.
Взимку можна використовувати розтоплений лід та сніг, а в теплу пору року — зібрати ранкову росу. Проте кожен із цих методів вимагає очищення води.
Знезаразити воду можна самотужки: кип’ятінням, туристичними таблетками для дезінфекції води, фільтрами та відстоюванням.
Найнадійніший спосіб — це кип’ятіння. Чим довше кип’ятити воду, тим більше патогенів буде знищено.
У пригоді можуть стати й таблетки активованого вугілля. На літр води потрібно п’ять таблеток, які краще подрібнити та загорнути у марлю чи іншу тканину.
Знезараження можна провести також марганцівкою чи розчином йоду у разі крайньої потреби. Докладніше про те, як самостійно очистити воду, ми розповідали раніше.
Так само потрібно завжди мати принаймні триденний запас їжі на всю родину. Найкраще підійдуть продукти, які не псуються та не потребують довгого приготування:
У разі відсутності електроенергії взимку можна зберігати продукти на балконі. Якщо ж балкона немає, то після вимкнення світла холодильник триматиме низьку температуру ще кілька годин. Упродовж цього часу намагайся з’їсти те, що швидко псується.
Дізнайся, куди ти можеш звернутися за першою медичною допомогою під час окупації. Можливо, у твоєму населеному пункті все ще працюють лікарі, парамедики, рятувальники чи медики-волонтери. Тримай під рукою корисні контакти.
Крім того, сформуй аптечку. Поклади туди лише ті засоби, якими ти вмієш користуватися. Стеж за терміном придатності ліків та збережи рецепти для препаратів, якщо маєш хронічні захворювання.
Що можна покласти в стандартну аптечку для побутових потреб:
Вижити в окупації — ось твоя мета. Тож для того, щоб краще пережити цей період, об’єднуйся з іншими місцевими людьми, яким довіряєш.
Домовтесь, як ви зможете спілкуватись, якщо раптом зникне зв’язок. До прикладу, можна використовувати рації, визначити фіксовані час та місце зустрічі, залишати одне одному записки в певних місцях тощо. На випадок надзвичайних ситуацій продумайте спільний план дій.
За можливості допомагай тим, хто цього найбільше потребує: людям з інвалідністю, матерям з дітьми, бабусям та дідусям.
Роблячи добрі справи, ти також піклуєшся про свій психоемоційний стан, даєш надію людям та наближаєш перемогу.
Пересувайся на вулиці пішки або на велосипеді, адже автомобільний транспорт дуже привабливий для окупантів.
Крім того, краще робити всі свої справи засвітла, а ввечері не покидати домівку чи укриття. У темряві підвищується ризик зіткнутися з окупантами, отримати поранення чи бути викраденим(-ою).
Не підходь до місць, які потенційно можуть бути замінованими: покинутих будівель, мостів, автомобілів тощо. Не торкайся зброї, боєприпасів та речей незрозумілого походження.
Розповідай своїм та сусідським дітям про заборону брати до рук знайдені на вулиці іграшки та інші речі, хоч які вони привабливі. Адже так росіяни можуть маскувати вибухові пристрої.
Найкраще, що ти можеш зробити, — уникати будь-яких контактів з російськими військовими, представниками окупаційної влади та колаборантами.
За можливості не наближайся до них або ігноруй їх. Якщо це неможливо, то не провокуй бойовиків на агресію. Тригерами можуть бути фото- чи фільмування, публічний опір та непокора, демонстрація зброї чи предметів, схожих на неї тощо.
Якщо розмови з окупантами не уникнути, то ніколи не видавай інформацію про українських військових, волонтерів, владу, рух опору та місцевих мешканців. Адже це може зашкодити їм.
Ніколи не довіряй інформації з російських ЗМІ, адже ворог поширює пропаганду з метою дезінформувати та залякати українців.
Правдиві новини про ситуацію в країні можна дізнаватись тут:
Також варто перевіряти Telegram-канали, за якими ти слідкуєш. Адже інколи рупори Кремля маскуються під незалежні видання або мімікрують під українські. Служба безпеки України опублікувала список небезпечних інформаційних ресурсів.
За можливості тримай контакт зі своїми рідними, які перебувають як під окупацією, так і на підконтрольній Україні території.
Якщо членів твоєї родини розлучають, то звернись до гуманітарних організацій (наприклад, до Червоного Хреста), які допоможуть тобі знайти необхідну інформацію та возз’єднати родину.
Слідкуй за офіційною інформацією від органів української влади про організацію евакуації та скористайся першою нагодою виїхати на підконтрольну Україні територію. Детальніше про евакуацію з окупованих населених пунктів можна прочитати тут.
Матеріал підготовлено у рамках інформаційної кампанії Життя в окупації.
Росіяни намагаються заполонити український інформаційний простір пропагандою для того, щоб дезорієнтувати та деморалізувати наше населення. Читай прості поради, як розрізняти фейки та орієнтуватись в інтернеті.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!