Коли не впевнений (-а), що з тобою все гаразд: чи нормально розмовляти сам із собою

Розмовляєш сам із собою? Ні, не біжи одразу записуватися до психіатра, адже це цілком нормально і навіть корисно. Розмови сам із собою допомагають розвивати самокритику та знаходити розв’язання проблем.

Але дійсно, іноді такі розмови можуть свідчити про розвиток психічних захворювань або почуття самотності. А хтось таким чином позбавляється від тривоги. Та як зрозуміти, до якого типу віднести себе та що повинно викликати занепокоєння розповіли фахівці клініки Клівленда, США. 

Чи нормально розмовляти з собою та чому люди це роблять

Кожен з нас веде у голові внутрішні монологи, але деякі промовляють думки вголос. Експерти мають дві теорії такої поведінки:

• теорія соціальної ізоляції — людина проводить багато часу на самоті, тому починає шукати спілкування бодай з кимось, навіть сама із собою;
• теорія когнітивних порушень — людина не може втримати слова у собі, коли стикається з чимось важким. Таким чином вона позбавляється стресу. 

Розмова вголос із самим собою може бути корисною. Через словесні роздуми людина знаходить рішення зі складних ситуацій. Наприклад, спортсмени часто використовують таку форму розмов, щоб зберігати мотивацію та досягати цілей.

Якщо тобі ніяково від цієї звички, тоді можна спробувати одну з цих порад, щоб контролювати її:

1. Зверни увагу, чому та коли тобі хочеться говорити з собою. Часто це бажання виникає через якусь причину або ситуацію.
2. Спробуй замість розмов виписувати свої думки на папері.
3. Не перебувай на самоті занадто довго — знайди ту людину, якій можеш розповісти, що тебе турбує.

Дослідження підтверджують, що деякі люди вдаються до такої комунікації через самотність або через відсутність соціальних відносин. Якщо звичка пов’язана з тривогою або депресією, варто звернутися до спеціалістів. 

Читати на тему

Техніка самодопомоги при тривожності: використовуй, аж доки не спрацює

Як позбутися тривожних нав’язливих думок: техніка самодопомоги.

Коли розмови з собою мають занепокоїти 

Чи завжди нормально, коли людина говорить сама з собою? Тут експерти нагадують, що розмовляти з собою можуть люди з психічними захворюваннями. Це пов’язано з високим рівнем когнітивних порушень. Розмови з собою є симптомом таких хвороб:

• обсесивно-компульсивний розлад;
• шизофренія;
• посттравматичний стресовий розлад;
• депресія.

Щоб відрізнити внутрішній діалог від проблем зі здоров’ям можна, звернувши увагу на усвідомленість дії. Здорова розмова — це коли людина розуміє, що вона одна і веде діалог із собою.

А от якщо людина реагує на голоси у своїй голові або якщо діалог веде більше одного голосу одночасно — це сигнал, що потрібно звернутися до психіатра. Зазвичай такі діалоги супроводжуються іншими галюцинаціями, зокрема, слуховими та зоровими. 

Іноді тривога та переживання переповнюють, а заспокоїтися майже неможливо. Ми розповідали про техніки, які допоможуть повернути душевний спокій. 

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.