20 лютого в Україні щорічно вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Ця дата стала черговою кривавою сторінкою нашої історії та кульмінацією Революції Гідності, яка з того моменту перетворилася на довготривалу боротьбу за незалежність.
Пам’ятний день встановили указом Президента України 11 лютого 2015 року, щоб увічнити громадянський подвиг, відвагу та самовідданість українців, які назавжди змінили державу.
Цього дня ми хочемо пригадати хронологію тих подій у серці Києва та вкотре прославити імена героїв, пам’ять про яких ніколи не помре.
День пам’яті Героїв Небесної Сотні: хронологія подій 18-21 лютого 2014 року
Вівторок, 18 лютого
18 лютого розпочинається так званий мирний наступ до будівлі Верховної Ради, ініційований опозицією, з вимогами повернути Конституцію 2004 року. Однак мирного рішення досягнути не вдається, адже Беркут та “тітушки” починають силове протистояння з протестувальниками.
Близько 8:30 члени Самооборони Майдану та учасники мітингів прямують Інститутською до урядового кварталу. Вже близько 10:15 на розі Інститутської та Шовковичної силовики Беркуту застосовують світло-шумові гранати з металевими деталями, сльозогінний газ, а також стрілецьку та травматичну зброю.
Протестувальники починають оборонятися за допомогою бруківки, петард та коктейлів Молотова. На Грушевського запалали шини, на Шовковичній — дві автівки, що блокували дорогу.
Об 11:00 сильні протистояння починаються у Маріїнському парку і на Кріпосному провулку. У цей час на Шовковичній з даху будинків беркутівці відкрили вогонь по протестувальниках.
Після 16:00 столична влада зупиняє рух метро, щоб не допустити прибуття нових активістів. Під натиском силовиків демонстрантам доводиться відступають, а спецпризначенці б’ють людей гумовими кийками.
Згодом Беркут оточує Український дім та атакує демонстрантів біля Жовтневого палацу. У цей час протестувальники захоплюють будівлю КМДА.
Близько 20:00 влада віддала наказ про “антитерористичну операцію” на Майдані. Силовики почали палити барикади, табір протестувальників та Будинок профспілок, у якому тоді розгорнули госпіталь.
Цього дня силовики вбили щонайменше 22 протестувальників та поранили ще близько тисячі осіб.
Середа, 19 лютого
Протестувальників всю ніч атакували вогнепальною зброєю та світло-шумовими гранатами. Учасників також розстрілювали у спини. Близько 7:00 до них прибуло підкріплення з інших регіонів, тож їм вдалося повернути втрачені позиції на Майдані Незалежності.
Увечері, близько 20:00, лідери опозиції провели чергові переговори з Януковичем. Результатом зустрічі стала домовленість про перемир’я. Тоді ще чинний президент пообіцяв, що штурмів Майдану більше не буде.
У ніч з 18 на 19 лютого загинуло близько 17 активістів, поранень дістали близько 200 людей. 50 протестувальників зникли безвісти.
Четвер, 20 лютого
Цей день запам’ятався як кривавий четвер. Янукович не дотримався слова і протягом доби, за офіційними даними, загинуло 48 людей.
Ніч на 20 лютого пройшла відносно спокійно. Беркутівці використовували водомети, а учасники протестів запускали петарди. О 7:00 до протестувальників доєдналися активісти зі Львова, Тернополя й Івано-Франківська.
А вже за годину сутички поновилися. Активісти вирішили просуватися по Інститутській, але на пагорбах за Жовтневим палацом спецпризначенці у чорній формі вже чекали моменту, щоб відкрити вогонь на ураження.
З 9:05 до 11:43 силовики вбили 47 активістів. Вони стріляли точно у голову, шию та груди. Останніми загинули ті, хто намагався відтягнути тіла побратимів до Майдану.
Після 12:00 протестувальники захопили Український дім та увійшли до Жовтневого палацу, взявши у полон 20 бійців. Станом на 19:30 активісти тримали у заручниках 70 представників внутрішніх військ.
Цього ж дня до Києва прибули міністри МЗС Німеччини, Франції та Польщі, які до настання ранку 21 лютого проводили переговори з Януковичем.
П’ятниця, 21 лютого
21 лютого Янукович офіційно заявляє про готовність піти на дострокові президентські вибори. Згодом частина силовиків залишає урядовий квартал, а опівдні опозиція підписала з Януковичем Угоду з урегулювання кризи в країні.
Увечері учасники Майдану під час прощання із загиблими оголосили, що почнуть збройний наступ, якщо Янукович не покине пост президента до 10:00 22 лютого.
Того ж вечора у супроводі охорони тодішній президент втік з України до Ростова-на-Дону у РФ.
Герої Небесної сотні: хто вони
З того часу 20 лютого — День пам’яті Героїв Майдану, а саме Небесної сотні, яка полягла в протистояннях з силовиками. За різними оцінками, за ці кілька днів від рук беркутівців та тітушок загинуло від 78 до 83 активістів. Ще 20 людей загинули від поранень у лікарнях після 20 лютого.
Наймолодшому герою — Назару Войтовичу — на момент смерті було всього 17 років, найстаршому — Івану Наконечному — 83. Список полеглих почали формувати ще у січні, коли 22 січня загинули вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський.
Серед інших імен — сини та дочки України, різного віку та професій. Вони прибули до столиці з різних міст та селищ, об’єднані бажанням жити у вільній країні: Владислав Зубенко, Артем Мазур, Тарас Слободян, Василь Шеремет, Іван Наконечний, Ольга Бура, Василь Аксенин, Дмитро Чернявський, Петро Гаджа, Анатолій Нечипоренко, Михайло Якубенко, Юрій Сидорчук, Олександр Гриценко та ще десятки інших.
За кілька днів після перемоги активістів Росія розпочала анексію Криму та окупацію частини Донбасу. З того часу ми досі стоїмо пліч-о-пліч, але вже не з бруківкою та петардами, а справжньою зброєю.
Шлях до свободи довгий та важкий, та Небесна сотня є нагадуванням, що велике бажання кількох людей можуть змінити долі мільйонів.
Розслідування справ Майдану досі тривають. Ми розповідали, чому досі не винесені судові вироки.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!