У колишньому селі Пужники на Тернопільщині вранці 24 квітня 2025 розпочали ексгумаційні роботи останків поляків, які загинули в час Другої світової війни.
Про це повідомила польська радіостанція RMF FM. Детальніше про те, для чого проводять ексгумацію та що відомо про поховання, розповідаємо далі.
Ексгумація тіл у Пужниках: що відомо
Пужники — це село в Коропецькій громаді Тернопільської області. Нині від нього майже нічого не залишилося, окрім цвинтаря та близько 20 могил.
24 квітня тут розпочалися роботи з ексгумації тіл місцевих жителів, які загинули у 1945 році. Роботи проводять польсько-українська група дослідників, зокрема судмедексперти, археологи, генетики та антропологи.
Фото: puzniki.pl
У коментарі Укрінформу заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції Андрій Наджос зазначив, що після встановлення осіб загиблих, останки гідно перепоховають на кладовищі.
— Тут можуть бути поховані жертви часів Другої світової війни: польські та, можливо, українські громадяни. Робота на цих місцях дозволить прибрати всі політичні маніпуляції та оперувати мовою фактів, цифр.
В часи Другої світової війни сумні сторінки були з обох сторін (йдеться про Польщу та Україну — ред.).
Важливий принцип паритету, коли обидві країни, які є партнерами та сусідами, без емоцій та зайвої політизації проводити такі роботи, — зазначив Андрій Наджос.
Донині масові поховання були просто посеред лісу.
На місці ймовірного поховання жертв Другої світової війни фахівці досліджуватимуть землю протягом трьох тижнів.
У роботі беруть участь представники українського фонду Волинські старожитності.
Фото: puzniki.pl
Варто зазначити, що Україна та Польща спільно домовилися про ексгумацію останків взаємних історичних конфліктів.
До того, як відповідь на масове знищення українських памʼятників у Польщі у 2015-2017 роках, Україна ввела мораторій на пошуки та ексгумації тіл поляків, яких вбили бійці УПА.
Пужники: що відомо про село та поховання там
У лютому 1945 року в Пужниках відбувалося протистояння між двома національно-визвольними рухами: польським і українським.
Суспільному історик Сергій Волянюк розповідав, що в Пужниках і довколишніх селах діяв польський підрозділ націоналістичного підпілля. А згідно з документами ОУН в Пужниках був табір на 200 людей, який чинив тиск на місцеве українське населення.
Фото: puzniki.pl
— Діяльність збройного загону Армії Крайової з приходом радянської влади сюди автоматично трансформувався у так званий “істребітєльний” батальйон, який формувався під егідою НКВС.
Ці батальйони мали основну мету — боротися з національно-визвольними рухами, зокрема, ОУН та УПА. Наразі в нас є документи з відділу УПА, що був наступ на це село в лютому 1945 року.
Зокрема, за тодішньою термінологією зазначалося, що це польсько-більшовицький центр агресії, — зазначив історик.
Історик та військовослужбовець бригади Хартія Віктор Бірчак також додав, що помилково вважати збройний конфлікт у Пужниках — етнічним. Натомість цей — спровокований тоталітарним радянським режимом та каральними загонами НКВС.
Також події у Пужниках не можна називати Волинською трагедією чи, тим паче “різнею”.
У 1949 році селище зруйнувала радянська влада.
Фото: puzniki.pl
За словами заступниці селищного голови Коропця Світлани Дрозд, після ексгумації людські останки перепоховають.
— Дуже важливо гідно пошанувати жертв тоталітарних режимів, тому що ці трагічні сторінки в історії наших народів були інспіровані тоталітарними режимами нацистів і комуністів. І ми маємо розуміти, що це все було вчинено для послаблення українського і польського підпілля, — зазначила Світлана Дрозд.
Пужники на карті
Дороги до селища Пужники немає. Як і не знайти його на сучасних картах.
Відомо лиш, що розташовувалося воно між селищами Бучач та Коропець Тернопільської області.
Фото: puzniki.pl
Про погляди істориків на події Волинської трагедії та наслідки політизації процесів ексгумації, ми детально писали в нашому іншому матеріалі.
Головне фото: puzniki.pl
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!