Здається, що це сон. Госпітальєрка Ірина Цибух (Чека) загинула на фронті напередодні свого дня народження

Про війну чимало написано слів. Госпітальєрка Ірина Цибух на псевдо Чека одного разу почала свій текст зі слів: “Колись повернусь з війни”.

Вона говорила, що хоче вчитись, служити, не ціпеніти від страху у складні моменти та брати відповідальність за рішення.

Так парамедикиня робила й до останньої хвилини свого життя, яке забрали російські окупанти 29 травня.

Госпітальєрка Ірина Цибух загинула на фронті — що відомо

Про загибель журналістки Суспільного та парамедикині Ірини Цибух повідомили на офіційній сторінці медичного батальйону Госпітальєри, де 25-річна дівчина несла службу та рятувала життя своїх побратимів та посестер.

Здається, що це сон. Що зараз ти вийдеш на звʼязок і ми почуємо твій голос.

Госпітальєрка Чека загинула під час ротації на Харківському напрямку за кілька днів до свого дня народження, яке вона мала відзначити 1 червня. Про прощання з Іриною батальйон повідомить пізніше.

У нас немає слів. Ніхто досі не вірить в те, що сталося. Це невимовний біль та неймовірна втрата не тільки для батальйону — для всієї України.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Iryna Tsybukh ▫️ Друг Чека▫️Цибух (@cheka_tsybukh)

Побратими та посестри Чеки поділилися: парамедикиня говорила, що війна — це найгірше місце, де вона колись була. Проте воно дає квиток у справжнє життя, у світ непідробної незалежності.

Там кожен розуміє скороминущість існування. Проте робить вибір боротися за свою волю.

Крім того, Ірина говорила, що в армію треба йти, адже саме зараз унікальна епоха розвитку нашої нації, коли кожен може стати на захист своєї країни.

Читати на тему

Паш, ми всі на колінах… У Києві попрощалися з Павлом Петриченком — ким він був та чим запам’ятається Україні

На фронті загинув Павло Петриченко: читай, що відомо про його життя та смерть.

Також незадовго до загибелі дівчина ділилась, що можливо гарною тенденцією було б також прийняти не лише факт того, що життя рано чи пізно мине, але й те, що його варто прожити.

Почала думати — можна ще й пожить!

Ірина хотіла мати дітей, свій будинок та садити помідори, коли закінчиться війна. Парамедикиня прагнула формувати стратегію пам’яті про загиблих в суспільстві задля майбутніх поколінь. Адже вони мають знати про тих, хто поклав своє життя за них.

Ми втрачаємо найкращих людей і що це змінить цього разу?

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Iryna Tsybukh ▫️ Друг Чека▫️Цибух (@cheka_tsybukh)

В інтерв’ю Костянтину і Владі Ліберовим для проекту Станція Краматорськ Ірина ділилась також своїми думками про можливо загибель.

— Я собі говорила, що мені не треба проживати нічого з того, що тут відбувається. Мені взагалі нічого не боляче, нічого. Це мене не торкає, тому що я теж скоро загину.

Кожного виїзду я думала, що добре, це не треба буде терпіти, мені не має бути боляче, бо скоро зі мною це станеться.

Також 30 травня брат парамедикині Юрій Цибух опублікував посмертний лист сестри, який вона написала ще 8 квітня 2023 року.

Привіт, прийміть мої співчуття, не люблю, коли ви сумуєте, але мене час і цей розпач розсіється, доведеться продовжувати жити життя.Тому не гайте час на страждання, живіть далі.

Дівчина вирішила лишити лист, оскільки, як пише, мала багато можливостей загинути. Тож наважилась знайти хоча б одну, щоб попрощатись.

Сьогодні все позаду, моє життя закінчилось і мені важливо було пройти його гідно: бути чесною, доброю, люблячою людиною… Дякую кожному, хто любив і підтримував мене.

Ірина з командою займалась евакуацією поранених бійців з поля бою та надавала їм повноцінну медичну допомогу.

Хоча ще 24 лютого 2022 року мала презентувати свій фільм про дітей з Луганської та Донецької областей. Яким був далі шлях боротьби? Повну історію парамедикині Ірини Цибух, яка рятувала життя бійців, читай за посиланням.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.