Для естонця Ярно Хабіхта 24 лютого — це не просто дата початку повномасштабного вторгнення, а День незалежності його рідної країни. Проте у 2022-му він та його команда залишилися в Києві, щоб тримати медичний фронт. Після семи років роботи, що вмістили в себе реформу, пандемію та велику війну, представник ВООЗ залишає Україну.
В інтерв’ю Українській правді він підбив підсумки цього складного шляху та дав прогнози, які змушують замислитися.
Травма поколінь: чому стрес не мине після перемоги
Про наслідки війни для здоров’я Ярно каже відверто та без ілюзій.
— У мене немає гарних новин. Вже зараз 72% українців скаржаться на високий рівень стресу, і це не мине безслідно. Чи зникне це, коли закінчиться війна? Ні. На жаль, це, ймовірно, перейде і до наступних поколінь, — констатує представник ВООЗ.
Цифри, які наводить Хабіхт, тривожні: 68% українців визнають, що їхнє здоров’я погіршилося порівняно з довоєнним періодом. Люди дедалі частіше відкладають лікування, особливо в прифронтових регіонах.
Наприклад, на Херсонщині 43% мешканців не звертаються до лікарів вчасно. На думку експерта, країна потребуватиме колосальних ресурсів для психологічної та фізичної реабілітації не лише поранених бійців, а й тих, хто живе з хронічним болем чи просто виснажений.
Чому Захід вчиться в українських медиків
Попри ці виклики, Хабіхт не приховує свого захоплення тим, як українська медицина вистояла під ударами. На питання про те, що його найбільше здивувало, він відповідає одним словом: стійкість.
Він наголошує, що система тримається на конкретних людях:
Я справді захоплююся медичними працівниками, які знайшли внутрішні сили продовжувати робити те, що роблять, — каже Ярно.
Для нього медицина — це не абстрактні цифри, а медсестра, яка робить ін’єкцію, та лікар, який проводить операцію під звуки вибухів.
Цікаво, що саме реформи 2016–2017 років, які свого часу викликали багато дискусій, стали фундаментом витривалості під час війни.
Хабіхт зауважує:
Ви не лише реагуєте на кризу, але й продовжуєте реформувати систему. Завдяки НСЗУ та цифровізації (е-здоров’я) лікарі продовжували отримувати зарплати, а пацієнти — допомогу, навіть у найкритичніші моменти.
Сьогодні Україна вже сама може виступати в ролі вчителя для західних країн. Найцінніший і водночас найважчий досвід — це управління масовими жертвами.
Коли до однієї лікарні одночасно приїжджають 50-60 машин швидкої допомоги, українські медики майстерно проводять тріаж (медичне сортування).
Багато країн Західної Європи ніколи не переживали такого, зазначає Хабіхт, і цей український досвід — як клінічний, так і управлінський — зараз є унікальним для всього світу.
Ярно Хабіхт залишає Україну в часи великих випробувань, проте його слова дають зрозуміти: попри всі рани, які війна завдає здоров’ю нації, людська сила та професіоналізм українських медиків стали тим ресурсом, який неможливо знищити ракетами.
Раніше ми розповідали про те, як розпізнати інфаркт та скільки часу є в такому стані.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!