Самооцінка — це один із важливих аспектів, що може впливати на якість життя, загальний стан людини, її впевненість. Від нашої самооцінки справді залежить немало. Та навколо неї існує багато міфів, що можуть перешкоджати об’єктивній оцінці власної особистості.
Тож пропонуємо розібратися у міфах, які існують навколо самооцінки людини. Детальніше про це розповіла психологиня Анастасія Сухорукова для Telegram-каналу Психологічна підтримка.
Нерідко високу самооцінку людини можуть сплутати із нарцисизмом чи марнославством, які сприймають лише як негативні риси характеру. Та насправді це не зовсім так.
Якщо дивитися на самооцінку як на ставлення до себе, то висока самооцінка має на увазі позитивне ставлення до себе та прийняття себе цілком і без умов.
Тобто, висока самооцінка — це про визнання власних досягнень та адекватне сприйняття своїх недоліків.
Насправді це взагалі не так. Люди не народжуються одразу з високою чи низькою самооцінкою. Вона здатна змінюватися у різні періоди життя.
На це можуть впливати різні чинники: стосунки з близькими людьми, оточення, успіхи у щоденних справах, загальне самопочуття.
Самооцінка може змінюватися, незалежно від зусиль та бажання людини. Водночас вона може коригуватися у моменти, коли ми працюємо над собою та позбавляємося хибних переконань про себе.
Анастасія Сухорукова зазначає, що нерідко невпевнених у собі можуть автоматично зарахувати до людей із низькою самооцінкою. Та насправді, невпевненість людини насамперед передбачає нестійке ставлення до себе.
А щодо самооцінки, вона може залежати від оточення та обставин. Наприклад, можна чудово почуватися в одній ситуації та погано в іншій. І це цілком нормально, що за певних обставин ти можеш сумніватися в собі.
Вважається: якщо оточення підтримує людину, то її самооцінка підвищиться. І дійсно, частина правди у цьому є. Але ж варто пам’ятати, що наші потреби належать лише нам.
Якщо людина хоче почуватися краще поряд з іншими, їй насамперед варто бути уважною до своїх потреб та бажань, кордонів та стосунків.
Та передусім, варто не забувати, що саме ти найважливіша людина у своєму житті, а найважливіші стосунки мають бути з собою.
Як зазначає психологиня, у здоровому егоїзмі немає нічого поганого. І зазвичай усе навпаки — деструктивні прояви егоїзму притаманні саме людям із низькою самооцінкою. Це пояснюють тим, що коли для людини важлива оцінка оточення — вона сумнівається у тому, як її приймає суспільство і вимагає підтвердження цьому від інших.
Саме це і сприймається як нездоровий егоїзм, начебто люди довкола повинні переконувати та підживлювати самооцінку іншого.
Раніше ми робили розбір з психологами про те, як на психіку українців впливають жорстокі кадри та де тут межі етики.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!