Радість не на часі? Чи варто нам святкувати, якщо в країні війна

Війна триває понад п’ять місяців. За цей час українці пережили багато втрат, розпачу й переживань, але наші воїни ЗСУ продовжують мужньо давати відсіч ворогу.

Звісно, поруч із поганим завжди йде хороше, бо життя не чорне й негативне, воно — різнобарвне.

Тож під час війни як цивільні, так і військові жартують, одружуються, народжують дітей і святкують дні народження.

При цьому вони не забувають про нову реальність: постійні донати ЗСУ, волонтерство, служба тощо. Всі українці так чи інакше намагаються наблизити перемогу. 

Як саме нині проявляти й святкувати свої радісні миті — досі спірне питання для багатьох. 

Хтось категорично проти яскравих проявів радості під час того, як масово гинуть люди, а хтось вважає, що ЗСУ ризикують життям, щоб усі ми могли продовжувати повноцінно жити.

Правда лежить десь посередині, а визначити, чи треба українцям проявляти радість, допомогла психологиня програми Ранок у Великому Місті Юлія Зорій.

Святкувати чи ні?

Можна зрозуміти обидві сторони: і тих, хто проти яскравих проявів радощів, і тих, хто прагне повноцінно жити навіть під час війни. 

Одним моральне право не дозволяє радіти під час сирен, вибухів і масових трагічних подій, а інші просто не можуть без позитиву, адже в ньому вони знаходять ресурс жити й ефективно допомагати далі.

На думку психологині, в усьому головне знайти рівновагу, не впадати у крайнощі гучних гулянь і повної заборони на радість. 

Важливо навчитися жити інакше і за можливості зробити життя комфортним, наскільки це доречно.

Комфортним не тільки для нас, а й для суспільства, у якому ми живемо. Йдеться про нові моралі, цінності й правила поведінки, які вкоренила в нас війна. 

Все починається з поваги одне до одного. Коли ми хочемо щось відсвяткувати, пам’ятаймо, що людина поруч може переживати особисту кризу, втрату, трагедію. На гучне святкування в такому разі вона відреагує негативно, вважаючи, що її почуттями знехтували.

Натомість через приємну тиху зустріч із рідними та близькими, подорожі, похід на благодійний концерт чи через святковий торт навряд чи хтось ображатиметься.

Читати на тему

Почуття радості та щастя під час війни: чому його не варто соромитися і засуджувати

Психотерапевт Ілля Полудьонний розповів чому радіти під час війни нормально і як засудження чужої радості може нашкодити тобі.

Чому радіти треба

Війна накладає серйозні відбитки на наше психічне здоров’я. Це складне випробування для всіх.

Ми виснажуємося, психіці дуже важко перебувати у постійній напрузі, тому потрібно шукати можливість відпочити, забезпечити собі релакс, позитивні емоції. 

Як відсвяткувати свою особливу подію, залежить лише від тебе. Втім, якщо у мріях щось грандіозне й помпезне, поміркуй, як перенести свято або відсвяткувати скромніше.

Ми маємо працювати і відпочивати, допомагати захисникам і відзначати свої свята, берегти дітей і дарувати їм позитивні емоції. Але усе має бути збалансовано й доречно.

У цей непростий для кожного час варто бути більш співчутливими та уважними до почуттів одне одного. Адже трагедія окремих людей стосується всіх українців.

Розвиток таких базових людських цінностей взаємопідтримки та взаємодопомоги вже зробив нас зовсім іншою, згуртованішою нацією, перед якою відкрилися нові перспективи та вершини.

Дехто зараз може спіймати себе на тому, що їхнє життя перетворилося на суцільний “день бабака”. Читай поради психолога, як боротися з рутиною, щоб не нашкодити суспільству. 

В нашій стрічці постійно з’являються нові корисні матеріали. Щоб нічого не пропустити, слідкуй за Telegram-каналом.