Коли цивілізація тільки зароджувалася, люди групувалися у племена та спільноти. Робили це не просто так — гуртом шанси на виживання значно зростають.
Вигнання зі спільноти у ті часи означало вірну смерть. Адже людина мала добувати їжу, вогонь, шукати собі притулок та боротися з численними небезпеками та хворобами самостійно.
Ось чому страх самотності живе в нас на рівні інстинкту виживання. З розвитком суспільства та цивілізації небезпек стало менше, а життя — простіше, але страх не зник, лише модифікувався в упередження.
Детальніше про причини виникнення страху самотності, як на це вплинула війна та як самостійно впоратися з цим відчуттям, що паралізує, розповіли психологи Психологічної підтримки.
Один з найяскравіших стереотипів сучасності — це те, що самотня людина не може вважатися успішною чи щасливою.
Навіть якщо на твою адресу ніхто не казав подібного, ти все одно можеш відчувати тиск. Адже більшість творів масової культури побудована на співчутті до таких людей.
Їх показують нещасними та відстороненими у фільмах, серіалах, книгах, а трагізм такого життя оспівують у піснях. Однак бути самому(-ій) — не означає почуватися самотнім. Для багатьох таке життя — це вибір та зона комфорту.
Однак цей страх можуть провокувати не лише стереотипи, а й обставини, що травмують.
У мирний час багато людей могли спокійно жити наодинці й не мали жодного дискомфорту. Та повномасштабна війна підвищила відчуття небезпеки й цим спровокувала переживання.
Також вона розлучила з дорогими людьми, багатьох позбавила можливості бути поруч із близькими. А така різка зміна звичного життя та оточення — важкий стрес, який не минає безслідно.
Через нього ти можеш боятися засинати у порожній квартирі, виходити на вулицю і навіть займатися щоденною рутиною. Цей страх, стверджують психологи, просто паралізує.
Війна могла зародити страх самотності у багатьох людей, незалежно від віку та статі. Наприклад, у літніх людей, чиї діти воюють; у тих, хто виїхав за кордон; хто сам боронить Україну; хто пережив окупацію тощо.
Однак страх — доволі деструктивна емоція. Звісно, він є нормальною реакцією на потенційну загрозу і захищає, однак важливо не дати йому керувати твоїм життям. Щоб взяти над ним контроль, дотримуйся порад спеціалістів.
Низка страхів не має нічого спільного з реальною небезпекою для життя чи здоров’я.
Дай чесну відповідь — чому ти боїшся самотності? Коли знайдеш справжнє джерело страху, спробуй з ним попрацювати самостійно або з допомогою фахівця.
Люди, які пережили окупацію, можуть боятися засинати наодинці або їх постійно переслідує страх, що у дім хтось увірветься.
У разі, коли не йдеться про клінічні випадки, тобто аутофобію — патологічний страх самотності та самого себе, спробуй впоратися підручними засобами.
Знайди людину, друга, якому зможеш зателефонувати в будь-який момент, коли охопить страх через самотність.
Обов’язково спитай, чи не проти він/вона допомогти тобі впоратися з таким станом у такій формі. І пам’ятай, що потреба у допомозі — це нормально.
Щоб навчитися почуватися комфортно наодинці, спробуй запровадити дні тиші. Спочатку проведи у тиші годину й поспостерігай за собою. Потім спробуй півдня, день, наступний рівень — відпустка без друзів чи близьких.
Поступово ця практика навчить бути наодинці, знаходити цінність у собі та знизить страх самотності.
В окремих випадках страх самотності пов’язаний з більш глибинними травмами та нав’язливими думками. У такому разі необхідна допомога кваліфікованого психолога.
Між іншим, вміння бути з собою може допомогти навіть у стосунках в парі. Ми розповіли, чому важливо проводити час наодинці з собою і як це допоможе стосункам.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.