Зараз кожен українець переживає емоційне напруження, тривогу та перебуває в постійному стані стресу.
І, як усі українці, ми звикли бути сильними, не показувати свою втому, не давати волю сльозам, якщо не сталося чогось жахливого. Проте тільки наш мозок може порівнювати й оцінювати, що є жахливим, а що — ні.
Тим часом емоції є реакцією на внутрішній моральний та фізіологічний стан. Коли ресурси майже вичерпані, це нормально — хотіти плакати, й не треба себе стримувати.
Сльози відіграють важливу роль в організмі. Психологиня та гештальт-терапевтка Світлана Паніна називає їх найважливішим здобутком цивілізації. Вона розповіла про роль сліз у нашому житті.
Сльози та еволюція
Плакати почали ще задовго до нашого народження, тоді, коли зароджувалося людство та суспільство.
За допомогою сліз первісна людина могла показати, що вона потребує допомоги, а родичі або одноплемінники — вчасно відреагувати й допомогти.
Звідси в нас уже закладена підсвідома генетична реакція втішати того, хто плаче: обійняти, поговорити, підтримати, розвеселити тощо.
Інша справа — виживання. Немовлята не змогли б вижити, якби не вміли голосно кричати й плакати.
Саме так вони сповіщають дорослим про свої базові потреби в цей момент. І в давнину ті, хто робив це краще за інших, виживав.
Плач виступає своєрідною “соціальною мовою” дитини, яка з’являється ще до здатності розмовляти, каже Світлана Паніна.
Цікаво, що сльози з’являються у малюків не одразу, лише під час формування та дозрівання мозку, коли покращується зір. Він, своєю чергою, дає змогу краще зчитувати емоції матері, а відтак і диференціювати власні.
Тобто плакати не лише тоді, коли маляті щось треба, а й тоді, коли воно відчуває емоції гніву, страху, смутку.
Сльози — ліки проти стресу
Але чому ми плачемо, коли засмучені, стомлені, емоційно напружені?
Звісно, у людей є чисто фізіологічна властивість виділяти сльозотечу у відповідь на певні подразники: хімічні, фізіологічні, інфекційні.
Але існує також тісний зв’язок між лімбічними системами мозку, що відповідають за емоції, та сьомою парою черепно-мозкових нервів, які посилюють виділення сліз.
Ці два варіанти сліз, фізіологічний та емоційний, відрізняються навіть за своїм хімічним складом.
Отож, чому сльози допомагають впоратися зі стресом? Світлана пояснила, що сьома пара черепно-мозкових нервів належить до парасимпатичної нервової системи. Тобто не тієї, що збуджує організм у відповідь на небезпеку, а навпаки — розслаблює.
Тому сльози — це реакція, яка настає після емоційного напруження.
Коли ми переживаємо сильне емоційне потрясіння, страх, травматичні події, коли просто виснажені та втомлені, наш організм звільняється від цієї напруги через сльози.
Якщо не випускати сльози й не давати виходу емоціям стресу, тобто не допомагати організму приходити у стан врівноваження, то можна познайомитися з панічними атаками та психосоматикою.
Світлана Паніна розповіла про численні досліди, що доводять цю теорію. В одному з них людей ділили на дві групи й пропонували стресогенну інформацію.
Одним людям вона допомагала або дозволяла плакати, іншим — стримувати сльози.
Результати показали, що у тих, хто стримував сльози, рівень кортизолу, гормону стресу, набагато вищий. ,
Я довів до стресу свого кота, або чому плачуть тварини
У тварин сльози виконують суто фізіологічну функцію і не прив’язані до лімбічної системи, як у людей.
Сльози тварин захищають очне яблуко від пересихання та потрапляння інфекцій, адже містять у собі антибактеріальні властивості.
З’являються вони у відповідь на подразнення ніжних тканин ока.
Сльози бувають не лише механічними, а й можуть вказувати на наявність вірусу в організмі. Тобто що ваш домашній улюбленець захворів, а не що ви довели його до нервового зриву.
Якщо сльози — ліки проти стресу, то чому є сльози радості?
Що стрес, що сильна радість є сильними емоціями, яким треба давати волю.
Зазвичай наш організм не розрізняє, хороша ця емоція чи погана. Якщо вона сильна, то її треба випустити.
В моменти сильного емоційного збудження, яке викликане чи то стресом, чи то радістю, організм запрограмований діяти однаково.
Зрештою, як каже Світлана Паніна, організму було не вигідно придумувати щось нове, адже це займає багато ресурсу і не є економним.
Використовувати добре відоме старе — це не завжди зручно, зате не вимагає від організму додаткових ресурсів на обслуговування.
Тому для емоцій, які б вони не були, є один вихід — через сльози.
Втім, часом людина потребує підтримки та опори близьких, особливо, якщо вона зіштовхнулася із втратою.
Чому не варто проживати втрату близької людини на самоті, ми розповіли в нашому матеріалі.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!