Якось постійно неспокійно та зовсім незручно від того, що знаходжусь у відносно спокійному середовищі. Принаймні кілька раз за період повномасштабної війни кожен відчував такий рівень тривоги.
Однак одразу стає так соромно. Чому я відчуваю так багато, коли люди живуть під постійними обстрілами та можуть почуватись ще гірше?
Та все ж, як показало дослідження агенції Proinsight Lab за сприяння Національної Психологічної Асоціації, чим далі від зони бойових дій перебуває людина, то більше вона відчуває тривогу.
Фахівці припускають, що це може бути пов’язано з травмою свідка, що виникає від перегляду новин та зростанням почуття провини через перебування у безпеці.
Психотерапевт Ілля Полудьонний та військовий психолог Андрій Козінчук пояснили, чому українці в тилу відчувають тривогу та як її позбутися.
Ілля Полудьонний розповідає, коли ж особа чує постійні вибухи та розуміє, що поряд точаться запеклі бої, то її мозок та емоції будуть спрямовані лише на одне — виживання.
Однак якщо людина перебуває у відносно спокійному середовищі, то її психіка здатна виконувати більше функцій та відчути значно більше емоцій таких як провина, сором та, звісно, тривога.
Тобто у внутрішньому світі з’являється місце для великої кількості переживань, які згодом виснажують людину морально та не дають їй повноцінно функціонувати й фізично.
Військовий психолог та капітан ЗСУ Андрій Козінчук говорить, що навіть страх у людей на фронті та в тилу відрізняється. Наприклад, коли війну бачиш лише у новинах, і вона відходить у фоновий режим, то мозок починає домальовувати та вигадувати ті події, які могли б статися, але цього не відбулось.
Тому через перенасичення фантазіями та постійно нависаючою напругою стає лише тривожніше. Людина не бачить конкретики та має лише страшні очікування, які витягують усі сили.
Напротивагу на фронті всі емоції викручені на максимум та набувають реальних значень. Мозок не дає і секунди подумати над тим, від чого йде звук свисту, людина машинально падає на землю, щоб врятуватись. Усі думки та переживання зводяться до виживання.
Як допомогти собі зменшити відчуття тривоги
Насамперед варто поговорити з кимось про свої страхи та переживання. Таким чином війна вже не знаходиться на позиції фону, а виходить на перший план. Вона стає реальною, а значить знайти конкретні рішення можна швидше.
Крім того, не варто знецінювати свою тривогу через те, що нібито навколо відносно безпечно. Це лише погіршує емоційний стан та збільшує почуття неспокою.
Ще одним проявом тривоги може бути повне знесилення та навіть агресія. Тому важливо ділитись з оточуючими своїми почуттями та пояснювати, звідки увесь негатив. Це дозволить не розсваритись вщент з близькими та не погіршувати свій емоційний стан.
До того ж необхідно навчитись змінювати перспективу та чергувати фокус між війною та життям. Тобто не забувати, як сприймати воєнні події та їх осмислювати, так і проживати кожну хвилину власного життя.
І наостанок найважливіше — попри все потрібно шукати способи дістатися безпечного місця та дбати про себе.
Проте, окрім тривоги, у твоє життя неочікувано може прийти й вигорання. Читай, як з ним боротись та навіщо складати ресурсний список.