Підтримати та не вигоріти: як допомогти переселенцям пережити біду та адаптуватись

Зруйновані будинки та життя, невпевненість у завтрашньому дні, тривога і страх перед майбутнім – усе це переживають вимушені переселенці. Забагато й для однієї людини, але можна спробувати впоратись з цими почуттями, якщо поряд хороша підтримка.

Хтось вже прихистив тих українців, які втратили свої домівки та звичне життя. Однак тепер потрібно ще й допомогти їм адаптуватись на новому місці та пережити біду.

Як правильно підтримати переселенців та не нашкодити ані їм, ані собі, розповіли телеведуча Ранку у великому місті на ICTV і практикуюча психологиня Юлія Зорій та психологиня реаліті Нового каналу Екси Наталя Єжова.

Як поводитись при першій зустрічі

Як радить психологиня Юлія Зорій, як би сильно не хотілось допомогти переселенцям швидше адаптуватись до нових умов, варто не поспішати.

Необхідно насамперед зрозуміти, що цим людям довелось пережити дуже складний період, коли вони перебували у зоні активних бойових дій. Найчастіше вони втомлені, знервовані та виснажені як фізично, так і морально.

Найперше, що можна зробити, це дати їм час на перепочинок і повноцінний сон, наскільки це можливо.

Крім того, не варто одразу ж з першої хвилини намагатись встановити зв’язок та проявляти свою гостинність. У будь-якій іншій ситуації це було б, звісно, дуже добре і приємно, але не зараз. Краще приберегти це бажання поділитись добром та бути дружелюбними згодом, за день чи два після приїзду гостей.

Насамперед потрібно дати можливість людям задовільнити такі базові потреби як їжа, душ та сон. Найбільш ймовірно, що такої змоги у найближчому минулому у них не було, тому це вийде на перший план.

Психологиня Наталя Єжова також радить звернути увагу, чи мають твої гості які-небудь речі.

Можливо, вони приїхали з однією торбинкою, або ж взагалі без нічого, тому їм можуть знадобитись одяг, взуття та навіть засоби гігієни, оскільки у кожного вони мають бути індивідуальними.

Дізнайся, який у людей розмір одягу та взуття, і знайди те, що підійде.

До того ж можна запитати, що твої гості люблять їсти, після чого скласти список продуктів, які сподобаються.

Чи варто говорити про війну

Як радять психологині, яким би щирим не був порив підтримати та розділити горе, не варто починати розмову першими.

Знайомлячись, не проявляйте надмірної цікавості, особливо якщо людина ще не готова йти на контакт чи ділитися своєю історією, – каже Юлія Зорій.

Краще буде говорити на нейтральні теми, які могли б відволікти людину від нещодавніх трагічних спогадів. Однак якщо гості все ж таки виявлять бажання поговорити про пережите, варто вислухати їх.

Кожній людині потрібна інша людина, – пояснює Наталя Єжова.

Психологиня запевняє, що важливо щиро співчувати горю. Тому можна спробувати поговорити з людиною про її почуття, плани, думки.

Крім того, допомогти прожити ситуацію може використання у своїх розмовах частинки: “ми” та “теж”.

Читати на тему

Не вбивайте в собі любов! 94-річна Едіт Егер, що пережила Аушвіц, про те, як навчитись жити під час війни

94-річна докторка психології Едіт Егер про те, як впоратись з синдромом вцілілого, подолати почуття безвиході та знову почати жити.

Як облаштувати побут

Після пережитого людині необхідна стабільність, оскільки це допоможе підтримати психіку. Створити її можна у простих речах, таких як розпорядок прийому їжі, зарядка або щоденне навчання чогось нового.

Це допоможе тим, хто приймає, і тим, хто переселився, — впевнена Наталя Єжова.

Однак варто пам’ятати, що ця стабільність не завжди повинна бути закладена у чіткий графік. Він може варіюватись та змінюватись, і це нормально.

Ще добре допоможе доєднання гостей до облаштування побуту, але ненав’язливо. Можна пропонувати залучитись їх до спільної хатньої роботи. Наприклад, приготування їжі, прибирання та спільне проведення часу як прогулянки новим для них містом.

Це допоможе відволіктися і дасть відчуття корисності, – каже Юлія Зорій.

Проте не варто засмучуватись, якщо у відповідь на пропозицію почуєш відмову, оскільки людині може бути все ще складно адаптовуватись і їй потрібен час на те, щоб прийняти нові умови.

Читати на тему

Як прийняти нову реальність після 100 днів війни — допоможе метод Помідоро

Розповідаємо, що таке метод Помідоро та як він може допомогти налагодити життя.

Крім того, якщо у твоїх гостей є діти, для них можна спробувати організувати цікаве дозвілля, якісь корисні заняття та спілкування з однолітками. Батькам можна допомогти знайти інформацію про підтримку переселенців у твоєму місті.

Чому потрібно не забувати про свій комфорт

Звичайно, робити добро приємно. Однак це ще й дуже енерговитратно, тому є можливість дуже швидко вигоріти емоційно.

Ті, хто надають прихисток іншим людям та намагаються допомагати їм, найчастіше відчувають значну відповідальність на собі. Тому Юлія Зорій радить не забувати піклуватися про себе.

За можливості залиш особистий простір собі й тим, кого вдалось прихистити.

Це просто необхідно, щоб зберегти свій емоційний стан. Тому що, коли допомагаєш іншим, навантаження на психіку, звісно, зростає від відповідальності та бажання підтримати всіх, хто зараз страждає.

Однак не варто забувати дбати про свій комфорт та своєї сім’ї. Для цього потрібно м’яко пояснити своїм гостям правила і режим своєї родини, розповісти про власні традиції.

А щоб правильно поповнювати свої сили та боротись з власною втомою, читай, чому зараз турбота про себе особливо важлива та як її проявляти.