Фото Pexels Український ринок праці переживає небувалі зміни. За останній рік середня зарплата зросла на 22%, досягнувши 25 000 гривень, а за останні три роки дохід українців збільшився на цілих 67%. Здавалося б, чудова новина, але ця динаміка має й зворотний бік: роботодавцям стає все важче знайти кваліфікованих спеціалістів, а дефіцит кадрів поглиблюється. Що ж чекає на ринок праці України у найближчі роки? Відповідь на це питання дало видання NV Бізнес. Найбільше на ринку праці бракує медиків За даними популярного порталу work.ua, найгостріше бракує фахівців у робітничих та медичних спеціальностях, а також у сферах логістики, транспорту та будівництва. Ці галузі є критично важливими для функціонування економіки та відновлення країни. Малому та середньому бізнесу особливо важко конкурувати за кадри. — Вони мають менше ресурсів на формування бренду роботодавця. І що важливо, у них може бути менше ресурсів на зарплатний фонд і бонуси, — пояснює редакторка аналітичних матеріалів work.ua Євгенія Кузенкова. Великі компанії натомість, можуть пропонувати медичне страхування, компенсацію навчання, повну або часткову оплату хобі, що робить їх привабливішими. Тож меншим підприємствам доводиться підіймати зарплати та шукати інші програми мотивації. Україна стикається з дефіцитом кадрів: по три вакансії на одне резюме Дослідження Європейської Бізнес Асоціації підтверджують, що на кінець квітня 2024 року три чверті роботодавців відчували дефіцит кадрів. Керівник відділу персоналу Corteva Agriscience в Україні Марина Попова наводить таку статистику з robota.ua: у 2024 році на аграрному ринку на кожне резюме припадало майже 3 вакансії, тоді як у 2021 році це співвідношення становило 1,3. Позиція агроном взагалі була однією з найскладніших для заповнення. Асоціація свинарів звітує, що 48% її членів бракує аграрних фахівців (механізаторів, агрономів), а 26% — фахівців-тваринників. Пивна галузь також відчуває посилення кадрового дефіциту, особливо у регіонах, близьких до лінії фронту, та в містах, що періодично обстрілюються. Співвласник Опілля Ярослав Джоджик зазначає, що найбільший попит — на кваліфікованих працівників виробництва: операторів технологічних ліній, слюсарів, енергетиків, електриків. Українські перевізники стикаються з критичною нестачею водіїв категорії СЕ, яка сягає близько 40 тисяч фахівців. Ця кадрова криза є вкрай гострою, адже, за інформацією від самих перевізників, до 30% з 130 000 вантажних автомобілів простоюють через відсутність кому керувати ними. Ситуація ускладнюється тим, що компанії вже закупили нові автівки та мають робочі контракти, але банально немає водіїв. Загалом, найпопулярніші вакансії, що потребують заповнення: продавці-консультанти, менеджери з продажу, водії, кухарі, касири, вантажники, бухгалтери, бармени, баристи, комірники, менеджери з роботи з клієнтами. В Україні на 22% зросла заробітна плата За рік середня заробітна плата зросла з 20 500 грн до 25 000 грн, що становить збільшення на 22%. За останні три роки зростання сягнуло 67%, за даними work.ua. Наприклад, продавець-консультант у середньому отримує 20,8 тис. грн, кухар — 26,6 тис. грн, водій — 32,5 тис. грн, експедитор — 27,5 тис. грн, а логіст — 31,5 тис. грн на місяць. Євгенія Кузенкова підтверджує, що рівень заробітної плати є першим, на що звертають увагу кандидати. Серед негрошових переваг вагому роль відіграє дистанційний та гнучкий формат роботи. Віддалена робота стала надзвичайно популярною ще з часів карантину, а зараз, в умовах повномасштабного вторгнення, часто є чи не єдиною можливістю працювати. Це стосується ВПО, які переїхали в маленькі населені пункти без роботи, молодих батьків, які не можуть віддати дитину в садочок, та українців за кордоном. Проте, попри попит, частка дистанційних вакансій становить лише 7%, тоді як конкуренція за них у рази вища за середню — третина всіх відгуків шукачів припадає саме на такі пропозиції. Це відкриває можливості для малого та середнього бізнесу, які можуть запропонувати віддалену роботу як перевагу. Щодо вакансій з бронюванням, work.ua не фіксує принципово вищої конкуренції. Переважно його пропонують для робітничих професій, медиків, фахівців з логістики та будівництва — тих посад, на які найважче знайти кандидатів. Часто навіть бронювання не завжди може повністю розв’язати проблему дефіциту. Також важливу роль відіграє позиція компанії: чи допомагає вона Силам оборони, чи пропонує роботу ветеранам тощо. Бізнес залучає молодь, пенсіонерів і жінок на чоловічі посади Проблему дефіциту кадрів бізнес намагається вирішувати різними способами. Наприкінці червня МакДональдз повідомив про початок найму молоді віком від 16 років, що відкриває нові можливості для першої роботи. Неповнолітні працівники зможуть працювати за обмеженим графіком. Подібні можливості також пропонують Аврора, Епіцентр та Сільпо. Ще один варіант — пропонувати вакансії людям віком 60+, а також мотивувати жінок опановувати чоловічі професії. Проте, судячи з усього, ситуація з кадровим дефіцитом буде лише погіршуватись. Статистика тогорічної вступної кампанії (за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти) шокує: у 2024 році до українських вишів подали заяви майже 190 тисяч абітурієнтів, що майже на 100 тисяч менше, ніж роком раніше. Ще більш загрозливим є той факт, що серед найбільш популярних спеціальностей у 2024 році немає необхідних для відновлення країни логістів, будівельників і насамперед агрономічних спеціальностей. Це спровокує ще більший дефіцит кадрів за кілька років. Один із виходів — запрошення на роботу спеціалістів з інших країн. Проте ця тенденція так і не стала масовою, український бізнес робить ставку на своїх громадян. А це означає, що заробітні плати будуть зростати, а умови працевлаштування — покращуватись, щоб втримати та залучити працівників на внутрішньому ринку. Нагадаємо, що понад 57% компаній в Україні мають труднощі з найманням працівників — і ця проблема не зникає, попри всі зусилля бізнесу. Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно! Теги: Економіка України, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter