Цього року Міністерство освіти та науки України поставило головну ціль для українських шкіл — повернути дітей за парти. Дистанційне навчання має організовуватися в тих випадках, якщо навчання офлайн є неможливим через бойові дії або інші обставини. В протилежній ситуації учні мають відвідувати очне навчання.
Для цього спільно з віце-прем’єр-міністром Михайлом Федоровим МОН розробила програму Школа офлайн, яка пропонує низку розв’язань проблемних питань та шляхи повернення дітей до шкіл. А ряд областей офіційно оголосив про скасування дистанційної освіти та введення очного навчання.
Але чи готові українські школи під час війни знову повертатися до офлайн-формату? Чи безпечно це для учнів та вчителів? Як діяти в умовах відключення світла та забезпечити персонал шкіл укриттями? Та як допомогти дітям знову звикнути до шкільної дисципліни?
Про виклики школи офлайн та наскільки українські заклади освіти готові до очного навчання vikna.tv говорили з вчителькою початкових класів, освітньою блогеркою та спікеркою вебінарів Юліаною Довгопол.
Як організувати навчання в умовах відключення світла та повітряних тривог
Одним із найбільших викликів цієї осені та зими є ймовірні відключення світла, які прогнозуються багатьма експертами та посадовцями. Їхня тривалість залежатиме від різних факторів, але так чи інакше це вплине і на навчання в школах.
За словами Юліани Довгопол, організація навчального процесу в умовах відключення світла дійсно складна, але ситуація з обладнаннями шкіл для роботи без світла здебільшого стабільна.
Багато навчальних закладів забезпечені генераторами завдяки підтримці місцевих адміністрацій або державних програм.
Школи, які я знаю та бачу, забезпечені потужними великими генераторами, які вмикають за необхідності у разі відсутності світла, — розповідає вчителька.
Щодо повітряних тривог, то тут вчителям доводиться шукати різні шляхи продовжувати навчання навіть тоді, коли небезпека затягнулася надовго.
Під час оголошення тривоги учні в укриття, де діти та вчителі перебувають до її скасування, а уроки продовжуються після повернення до класу.
— Часто розробляються спеціальні графіки навчання у дві зміни, аби укриття не було перенаповненим учнями. Також дають завдання, які діти можуть виконувати вдома, якщо тривога затяжна від ночі й діти не йдуть до школи, — каже Юліана.
Наразі не всі сховища забезпечені розмежованими класами та обладнанням, де учні могли б навчатися далі як у класі. Здебільшого це відкрите велике приміщення, де перебувають декілька класів разом.
— Через гамір дітей, навіть якщо кожен вчитель веде предмет окремо, не ефективно повноцінно навчатися. Але вчителі намагаються робити все, аби забезпечити навчання навіть у сховищі. Адже тривоги інколи тривають і понад 3 години вдень, — коментує експертка.
Як вчителі діють під час загрози ударів росіян
Юліана Довгопол запевняє: безпека дітей під час повітряних тривог забезпечується через регулярні інструктажі та тренування. Учні заздалегідь знають, куди йти і як діяти. А вчителі несуть відповідальність за організоване переміщення дітей до укриття.
— Головне — підтримувати спокійну атмосферу і чітко слідкувати за тим, щоб усі дотримувалися інструкцій. Коли мої діти чують сирену, вони спокійно та швидко збирають всі речі у портфель і через декілька хвилин ми в укритті.
Колись ми навіть тренувалися, щоб встигати це за часом, тому все під наглядом вчителя.
Наскільки доречна школа офлайн під час війни
Вчителька вважає, що школа офлайн під час війни має свої переваги та недоліки.
— З одного боку, воно важливе для соціалізації та дисципліни, але ризики безпеки часто ставлять під питання доцільність такого формату, — розмірковує експертка.
Дистанційне навчання більш безпечне, однак не завжди так само ефективне як офлайн-формат через технічні обмеження в організації навчання вдома.
Я вважаю, що якщо є можливості та укриття — однозначно лише офлайн навчання, але не кажу про прифронтові території. Однак за можливості, тому що не всі школи забезпечені гарним безпечним сховищем.
Якщо порівнювати результативність уроків, то дистанційний формат не надає повного обсягу можливостей, який можна організувати під час очного навчання. Тому офлайн-освіта досі залишається ефективнішою для якісної освіти.
Як допомогти учням адаптуватися до очного навчання
За роки дистанційного навчання школярі звикли вчитися без особистого наглядом вчителів, а іноді абияк. Це суттєво вплинуло на знання та результативність українських учнів та позначилося навіть на результатах іспитів.
Тому прийшов час, коли питання школи офлайн стало нагальним та важливим. Проте адаптація учнів після тривалого дистанційного формату часто проходить зі складнощами, говорить Юліана Довгопол.
Діти звикають до вільного режиму, а повертатися до шкільної дисципліни та чіткого розкладу може бути важко. Учні часто мають проблеми з виконанням завданням через втрату мотивації або нестабільний рівень підготовки.
Вона також додає, що під час дистанційного формату вчителю важко досягти повного індивідуального підходу до викладання. Тож повернення до очної освіти точно на часі.
— Аби зробити легким та швидким адаптаційний період до очного навчання потрібна чіткість у всьому: сталий розклад уроків та дзвінків, чітко контрольоване і прописане домашнє завдання як у щоденнику, так і в електронному журналі, — стверджує вчителька.
Аби повернути цікавість учнів у навчанні, важливо давати зворотний зв’язок щодо робіт та особисто відстежувати індивідуальний прогрес у навчанні. Діти мають отримувати зауваження та оцінку своїх старань вчителем, наприклад, мотиваційні фрази або наліпки.
— І, звісно, підтримка батьків удома. Без тристоронньої роботи ніяк у педагогіці, — підкреслює Юліана.
Необхідність у поверненні до офлайн-освіти — не раптова. Щороку в Україні спостерігається стрімке падіння якості освіти. Про стан освіти під час війни та як можна покращити ситуацію ми розповідали в матеріалі.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!