В Україні втричі більше шлюбів, ніж розлучень — у чому ж феномен та чи є каверза у таких стосунках. Говоримо з психологинею

Попри потрясіння і моральний стрес, з яким українці живуть вже десятий місяць повномасштабної війни — статистика шлюбів та розлучень демонструє певний феномен.

За даними Мін’юсту, протягом березня-жовтня цього року в Україні було зареєстровано втричі більше шлюбів, ніж розлучень. За цей період утворилося на 6 тисяч більше нових сімей, ніж минулого року. Цікаво, що у березні цього року, попри масову міграцію, розгортання бойових дій та матеріальну кризу, статистика шлюбів показала найвищий стрибок.

Тоді було зареєстровано 20 771 новий шлюб. Для порівняння – у березні 2021 року було зареєстровано 13 766 нових подружжів. Тобто, одружених стало більше у півтора раза. Що ж стосується розлучень, то їх кількість за 8 місяців цього року впала, аж на 22 тисячі, порівнюючи з цим періодом минулого року. 

Чи є у цьому каверза — ми запитали у психологині Анни Кушнерук. Чи можна розцінювати такий раптовий сплеск одружень, як емоційні шлюби?

Чому одні подружжя війна зміцнює, а інші — допомагає зруйнувати? А ще запитали поради, як пережити розлуку парам, де є військові, або ж ті, хто евакуювався за кордон. 

Попри війну шлюбів побільшало. У чому феномен? 

— Маю на це просте, абсолютно людяне пояснення. Коли ми відчуваємо себе смертними, і, так би мовити, тимчасовими у цьому житті — найперше, що спадає на думку — об’єднуватися з людиною, яка для тебе важлива. Навіть для того, щоб за законом мати можливість потрапити до неї, мати можливість піклуватися про партнера(-ку).

Тобто це абсолютно адекватні вчинки у матеріальному аспекті, і абсолютно емоційні здорові з точки зору того що, якщо ще не одружуватися під час війни, то коли ж? Можливо, це наші останні миті на землі, які ми маємо провести разом.

Таким чином виявити повагу до партнера. Це шлюби не тільки емоційні, це здебільшого шлюби вдячності — за те, що ми зустрілись і пообіцяли піклуватися одне про одного, якщо, не дай Боже, щось станеться. 

Війна — іспит і для молодих, і для досвідчених подружжів

— Війна стає випробуванням для нас всіх, для нашої людяності. Будуються шлюби, які стануть ще міцнішими, саме через те, що вони створювали тлі пережитого разом стресу, в любові й повазі.

А також будуть шлюби, в яких є втома від побуту, від матеріальних невдач, втома просто від одне одного — це буде їх руйнувати. Проте не слід жалкувати, це нормально, коли люди у своєму житті ухвалюють рішення – як їм краще жити.

Нехай просто всі будуть живі й здорові, а в шлюбі чи ні – то життя покаже, як краще! 

Читати на тему

Більше не “ми”: як правильно завершувати стосунки — розповідає психолог

Як правильно завершувати стосунки, щоб порозумітися з партнером і не стати один для одного “чужими” людьми, понад те — затятими ворогами.

Як пережити стрес від розлуки, коли близька людина на фронті

— Я зараз благаю абсолютно всіх людей, чиї партнери перебувають на передовій, що не потрібно очікувати від них внутрішніх емоційних проявів і не можна ображатися через брак уваги від них. Слава Богу, що приходить те коротеньке повідомлення з двох літер “ОК”.

Я наголошую, що от це “ОК” або “+”, який вам відправляють – це найбільший прояв поваги й любові.

Зараз дуже важко витримувати свій страх і біль за людину, яка далеко. Тепле та звичне спілкування повернеться до тих пар, у яких воно було і раніше.

Там, де його не було до цього, воно не настане у майбутньому. Війна не зробить нас ближчими чи більш чуйними одне до одного. Тому абсолютно спокійно продовжуйте робити все те, що ви робили досі, моліться за своїх захисників, любіть їх.

Ви можете навіть сердитися на них, але головне – не переривайте ці стосунки, через те, що вам бракує цієї людини й уваги від неї. Сумувати за тим, кого ви любите – цілком природньо.

Там, на фронті, настільки важко, що навіть цей “+” у переписці — це надзусилля. Цінуйте цей плюсик і знайте, що вам його надіслали з любов’ю. 

Стосунки на відстані тимчасові, але до них варто звикнути

Зараз доволі часто до мене звертаються люди, які важко переживають розлуку з близькою людиною. Як правило, у них немає претензій, що вони недоотримують уваги від своїх рідних, які на фронті.

Навпаки, є випадки з внутрішньою істерикою, в якій людина, яка страждає, починає звинувачувати того, хто пішов(-ла), мовляв: “Чому ти пішов(-ла) воювати, якщо інші сидять?”

І з одного боку – це повага до наших захисників і уклін до ніг за цей людський вчинок. Це абсолютно природні речі сердитися на того, кого ви любите, коли його з вами немає, і до нього не можливо дістатися.

Цього не потрібно боятися, це якраз найменша проблема. Найглибші кризи відбуваються у випадках, де сім’ї розлучені щодо бачення спільного майбутнього. 

Коли, наприклад, чоловік залишається в країні, він продовжує працювати, робити свою місію, а жінка з дітьми, наприклад, виїздить. І тут трапляється маса претензій одне до одного з точки зору, як ми маємо далі жити.

Тобто у людей починає настільки різнитися контекст життя, що вони, замість того, щоб підтримувати одне одного, ділитися новинами зі свого життя, вони починають урізати ці новини. І спілкування зводиться до звіту, типу “Окей. Поспав, поїв, ну що ви там? Все добре?”.

У таких історіях дуже багато люті й злості у жінок на своїх чоловіків, за те, що вони усе ж таки продовжують свій звичний спосіб життя, а жінки з дітьми в інших країнах, що батько не долучається до процесу виховання.

До мене як психолога звернення, що “ми тепер як чужі люди” – воно лунає найчастіше.

Чому одні пари міцнішають, а інші розпадаються

Безумовно, не всі емоційні шлюби розпадаються. Якщо люди співпали в емоційному плані, якщо вони закріпили свої стосунки, то вони можуть бути міцними.

Можуть розпастися ті шлюби, які й до війни були дисфункціональними, тобто ті, які трималися лише на соціальних чинниках, на матеріальних факторах, які насамперед створювали комфорт.

Бо зараз чи не кожен стикається з протиріччями реальному життю, де бракує грошей.

Ми сьогодні абсолютно всі потерпаємо від фінансових труднощів. І є пари, які ставляться до цього з думкою: “нічого страшного, переживемо”, а є пари, які починають звинувачувати партнера у своєму дискомфорті.

Не всі готові сприймати нестачу грошей як вимушені обставини. Іноді треба мати терпець, щоб пережити те, що відбувається. І от функціональні пари —  вони разом, пліч-о-пліч, навіть попри сварки, йдуть вперед усупереч кризі.

А пари дисфункціональні повертаються обличчям один до одного і починають сваритися. 

Сьогодні кожен шлюб  — це перемога світла над пітьмою

— Погодьтеся, коли ми бачимо у соціальних мережах, як одружуються чужі люди. Ну от скажіть відверто, ми ж всі усміхаємося! Сьогодні кожен шлюб – це святкування життя!

Тому бажаю усім, хто в любові, лише зміцнювати своє щастя й об’єднуватися зі своїми коханими людьми.   

У різних пар бувають свої складнощі у стосунках. Для когось це може бути поява дитини. Тож раніше ми також розбирали з психологом, як партнерам зберегти романтичні стосунки після народження малюка.