Костянтинівка — ключ до Донбасу: чому Росія зосередила сили на цьому напрямку

З огляду на поточний розвиток подій на фронті, місто Костянтинівка на півночі Донецької області опинилося у центрі уваги й стає потенційною ключовою ціллю російського наступу.

Останні тижні свідчать про значне загострення ситуації навколо міста, оскільки російські війська прорвали українську оборону на захід і намагаються оточити населений пункт.

Стратегічне значення Костянтинівки

Костянтинівка є частиною великого міського утворення, що включає Слов’янськ, Краматорськ і Дружківку.

Цей регіон — важливий промисловий та адміністративний центр українського Донбасу. Він був мішенню для російських сил ще на початку повномасштабного вторгнення.

Тоді спроби ворога прорватися з Півночі через Лиман та Ізюм були зупинені успішним українським контрнаступом восени 2022 року.

Зараз російські війська повільно, але впевнено просуваються до цієї агломерації з півдня, заходу та сходу.

Щоденні звіти Генштабу ЗСУ підтверджують, що найбільша кількість бойових зіткнень останнім часом відбувається саме тут — на межі Покровського, Торецького та Краматорського напрямків.

До кінця травня російські сили майже дісталися водосховища Клебан-Бик — останньої значної перешкоди перед околицями Костянтинівки.

Захоплення цього міста може стати головною метою літньої військової кампанії Кремля.

Фото: Facebook

Розвиток наступу: прогалини в обороні та потрійний удар

Костянтинівка відіграє критично важливу роль для ЗСУ як логістичний вузол та укріпрайон, що функціонує як залізничний і автомобільний хаб.

З початку повномасштабної війни місто регулярно зазнавало ударів російської авіації та далекобійних ракет.

З наближенням фронту, навесні околиці міста опинилися в зоні досяжності FPV-дронів та артилерії.

На початку травня 93-тя окрема механізована бригада ЗСУ Холодний Яр повідомила, що російські дрони атакують військовий і цивільний транспорт безпосередньо у Костянтинівці.

Ворожі оператори використовують підступну тактику: садять дрони на дороги й чекають, коли по них рухатиметься техніка чи автомобілі, а тоді підіймають дрон і вражають ціль.

Місцева влада заявляє, що 20-30% будівель у Костянтинівці вже зруйновано, але в місті досі залишається близько 9 тисяч цивільних мешканців (до війни їх було приблизно 70 тисяч).

Дітей, за словами голови місцевої військової адміністрації Сергія Горбунова, вдалося евакуювати всіх.

Читати на тему

Наступ на Сумську область фактично розпочався — Сирський

Олександр Сирський: про наступ окупантів на Сумському напрямку, паритет у зброї та чому не всі військові підтримували ідею наступу на Курськ.

У 2023-2024 роках Костянтинівка вважалася відносно тиловим містом, розташованим за 30-40 км від лінії фронту.

Це дозволяло використовувати її як базу для розміщення озброєння та логістики українських угруповань, що вели бої на Бахмутському та Торецькому напрямках.

Однак навесні минулого року російські війська розпочали наступ з боку Бахмута у напрямку Часового Яру — ключової висоти та останнього бастіону оборони на східному фланзі Костянтинівки.

Хоча росіяни не змогли швидко захопити Часів Яр, вони поступово прогризають українську оборону і вже наблизилися до його західних околиць. Звідси до міської забудови Костянтинівки близько 10 км.

У червні минулого року армія РФ розпочала наступ на південному фланзі, атакувавши Торецьк.

Попри заяви Міноборони Росії про повний контроль над містом, насправді на околицях Торецька ще зберігаються осередки опору ЗСУ.

Це суттєво уповільнює рух російських військ, які зараз намагаються знайти слабкі місця на флангах міста, поблизу сіл Щербинівка та Диліївка. Звідси до Костянтинівки приблизно 12-13 км.

Найбільш значущим для росіян став прорив української оборони на південний захід від Костянтинівки, поряд з трасою на Покровськ.

Довгий час українці успішно контратакували та вибивали противника з цих позицій.

Але на початку травня армії РФ вдалося перерізати трасу та захопити низку сіл як на південь, так і на північ від неї, включаючи Тарасівку, Малинівку, Нову Полтавку, Олександропіль та Новооленівку.

ЗС РФ наполегливо намагаються пробитися північніше, щоб повністю перекрити логістику Костянтинівки із західного напрямку.

Ситуація ускладнюється тим, що російські війська одночасно атакують у протилежний бік — у напрямку Мирноградсько-Покровської агломерації.

Це не дозволяє Генштабу ЗСУ зосередити додаткові сили на одній ділянці, розпорошуючи їх на декілька напрямків.

Проте українське командування вважає, що першочерговим завданням Кремля є саме захоплення Костянтинівки.

Фото: Facebook

Прогнози розвитку подій

Російські військові блогери вже називають ситуацію біля Костянтинівки “стратегічним проривом російської армії”.

Один із популярних російських оглядачів Юрій Подоляка заявив, що російська армія підійшла до рубежу сіл Попів Яр — Полтавка — Русин Яр — Степанівка.

Прорив цієї лінії оборони дозволить наблизитись до ключової рокадної дороги Добропілля — Краматорськ і активніше обстрілювати її, зокрема FPV-дронами, що може паралізувати логістику ЗСУ на цьому напрямку.

Український військовий аналітик, полковник запасу ЗСУ Костянтин Машовець, називає успіх російської армії на цій ділянці фронту “проривом на тактичну глибину”.

Фото: Facebook

Він вказує, що наступ на Костянтинівку ведуть одразу дві загальновійськові армії РФ: 8-ма та 51-ша.

Прорив на лівому фланзі вдалося здійснити підрозділам 8-ї армії, які змогли вклинитись в оборонні порядки ЗСУ майже на 9 км углиб і продовжують розширювати цей “клин”.

Машовець підкреслює “тактичний успіх”, обумовлений значною чисельністю піхоти, що дозволяє постійно поповнювати передові частини та підрозділи, які зазнають значних втрат.

Джерело ВВС у командному складі ЗСУ визнає, що ситуація на цьому напрямку дуже загострилася в останні тижні.

На їх думку, завданням російських військ у найближчій перспективі є сформувати напівоточення Костянтинівки та взяти під вогневий контроль логістику Сил оборони.

Якщо їм це вдасться, українським підрозділам найближчим часом доведеться відходити з глибокої “кишені” біля Торецька північніше — на лінію оборони по річках Бичок, Казенний Торець та Клебан-Бицького водосховища.

Якщо утримати цей рубіж не вдасться, то влітку з високою ймовірністю Росія зможе розпочати штурм Костянтинівсько-Краматорської агломерації.

Чи мають сторони достатньо підготовлених резервів для цієї вирішальної битви, залишається відкритим питанням.

У російській Бєлгородській області неспокійно — соцмережі вибухнули повідомленнями про присутність ЗСУ. Що насправді відбувається — розповідали раніше в нашому матеріалі.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!