Меморіал героям — заручник бюрократії? Що не так із будівництвом національного кладовища

Українській війні однозначно присвятять не один розділ в історичних книгах. Вона вже змінила чимало, однак доки одні виборюють право країни на життя, нам варто також дбати про збереження памʼяті щодо загиблих героїв (-їнь).

Саме тому питання будівництва Національного військового меморіального кладовища наразі викликає особливий суспільний дискурс. Бо не можна й тут, у питанні національної памʼяті та вдячності загиблим, знаходити місце для корупційних схем та виконання “для галочки”.

Скандали навколо НВМК не вщухають й досі. Чимало відомих українських активістів та діячів висловлювалися щодо теми та підходу держави до втілення Комплексу.

Чому громадськість незадоволена нинішнім проектом НВМК та які рішення пропонують зараз — зібрали найголовніше далі у матеріалі.

Національне військове меморіальне кладовище: що відомо про проект

Ідея створення НВМК вперше пролунала ще у 2011 році. Зокрема через те, що поховання учасників бойових дій, ветеранів та військових в Україні відбувалося безсистемно. Якщо говорити про Київ — місць для поховання не вистачало ще тоді, також не було забезпечено належного догляду за могилами.

На той момент йшлося про належну памʼять про військових, що брали участь у Другій світовій війні, війні в Афганістані та інших бойових діях. Однак комплекс так і не збудували.

До 2022 року ціль побудувати Національне військове меморіальне кладовище передбачалася Планом заходів з увічнення пам’яті захисників України на період до 2020 року (у 2021 році завдання перейшло у відповідний План до 2025 року).

Однак після початку повномасштабного вторгнення Росії до України, проблема із похованнями загиблих військових постала ще гостріше.

Unsplash

Закон про створення Національного військового меморіального кладовища готувався декілька років. У співпраці його розробляли Міністерство розвитку громад і територій України, Український інститут національної памʼяті, Міністерство культури та інформаційної політики та Мінветеранів.

Проект військового кладовища довго не могли ухвалити через дискусії щодо розташування. Зрештою, нинішній проект НВМК будуватимуть у Київській області на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району.

Читати на тему

Нова культура пам’яті: яким буде Національне військове меморіальне кладовище

Проект будівництва Національного військового меморіального кладовища було схвалено. Розповідаємо деталі.

Проект НВМК…

Військове кладовище також включатиме музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші необхідні споруди для організації почесних поховань загиблих чи померлих за незалежність України військових.

Наразі відомо, що перша черга будівництва стосуватиметься секторів поховань, облаштування автостоянки та дороги, встановлення огорожі, прокладку інженерних мереж, а також будівництво колумбарної стіни.

Загалом буде передбачено 12 036 могил для традиційних поховань та 720 ніш для колумбарію.

Будівельні роботи першої черги мають завершити до кінця 2025 року.

Unsplash (фото ілюстративне)

Раніше міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова коментувала кореспондентам Радіо Свобода, згідно з будівництвом на НВМК вже прокладена зливна каналізація, завершується прокладання дренажів, а також прокладені дороги.

… і що з ним не так

Нещодавно громадськість, зокрема військовослужбовці, родичі загиблих героїв та активісти звернулися у відкритому листі до президента України Володимира Зеленського та уряду з проханням провести відкритий архітектурний конкурс для створення Національного військового меморіального кладовища.

Так, цим листом громадяни висловили недовіру до процесів навколо будівництва НВМК.

Закликаємо всі відповідальні сторони зупинити неорадянські практики кулуарного ухвалення рішень, проведення тендерів і призначення виконавців будівництва, — йдеться у листі.

Зокрема громадськість звернула увагу на те, що у тендерах на ескізний проект та вибір підрядника брали участь лише по одному кандидату. 

Єдиним учасником та переможцем став консорціум підрядників Білдінг.ЮА — одна із компаній підрядника повʼязана з підсанкційним бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим. Це підтверджували журналісти-розслідувачі hromadske.

hromadske

Компанія АКАМ стала головним постачальником граніту для майбутнього меморіального комплексу.

Під зверненням громадськості підписалися відомі українські журналісти, активісти, працівники сфери культури та військові: Коаліція РПР, Дарія Гірна, Альберт Цукренко, Катерина Мельник, Наталія Лигачова, Мирослав Маринович, Павло Казарін, Сергій Стерненко, Остап Українець, Ігор Лаченков, Марко Савицький, Артем Чех, Лілія Авер’янова, Максим Колесніков, Меланія Подоляк, Ахтем Сеітаблаєв, Богдан Логвиненко, Севгіль Мусаєва, Анастасія Бакуліна та інші.

Чинний військовослужбовець, журналіст Павло Казарін у своєму Telegram додав, що не можна замість меморіалу пропонувати людям “встигнути у терміни”.

— Не можна призначити “згори” випадкового архітектора та вимагати “встигнути в терміни”, щоб люди з посадами під фото перерізали стрічку. І переробити ж після нічого не вийде, тому що поховання сакралізують меморіал. 

Так не має бути. Потрібен нормальний конкурс на посаду архітектора. Потрібні професіонали, які розуміються на геральдиці та символіці. Потрібен комплекс, який буде гідний полеглих героїв, — зазначив він.

Нещодавно парламент ухвалив законопроект щодо військового поховального ритуалу на меморіальному кладовищі: читай про зміни за посиланням.

Головне фото: НВМК, Unsplash.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!