З 6 по 9 червня у 27 країнах Європейського Союзу відбудуться вибори до Європарламенту. Обирати 720 членів Європейського уряду зможуть 373 мільйони громадян. Першими вирушать на виборчі дільниці Нідерланди, 7 червня — Ірландія та Мальта, 8 червня — Латвія та Словаччина. Інші країни ЄС голосуватимуть у неділю, 9 червня.
У деяких країнах ЄС голосування є обов’язковим, наприклад, у Люксембурзі й Болгарії. Однак для більшості держав-членів участь у виборах є опціональною. Згідно з опитуваннями, які проводили в ЄС, цьогоріч голосувати планують 71% респондентів.
Який розподіл сил очікується в майбутньому парламенті, що чекати від результатів, та, зрештою, чи вплинуть вибори в Європарламент на подальшу підтримку України — BBC та Радіо Свобода проаналізували, наскільки важливим є майбутнє голосування та на що може вплинути.
Вибори в Європарламент — кого обирають європейці
Громадяни ЄС обиратимуть 720 євродепутатів з усіх країн-членів, відповідно до чисельності населення країни. Іншими словами, від Німеччини обиратимуть 96 євродепутатів, а від Кіпру, Люксембургу і Мальти — всього 6.
На виборах змагатимуться національні політичні партії кожної окремої країни, наприклад, німецькі соціал-демократи — партія Олафа Шольца або консервативна Народна партія Іспанії. Проте після виборів за національними списками новообрані депутати зазвичай приєднуються до транс’європейських політичних груп.
Найбільшою є чисельна правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), що об’єднує німецький Християнсько-демократичного союзу (ХДС), польську Громадянську платформу та Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D). Група зібрала лівоцентристські та соціал-демократичні партії.
Серед інших груп — Renew Europe, яка об’єднує центристські та ліберальні партії, зокрема партію Renaissance президента Франції Емманюеля Макрона; група Зелені, яка зібрала екологічні партії, представник лівих, Європейські консерватори та реформісти (ЄКР), Громадянська демократична партія Чехії, Право і справедливість від Польщі, Шведські демократи, Істинні фіни й Брати Італії прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні.
Також в парламенті є радикально права партія Ідентичність і демократія, куди входить Національне об’єднання Марін Ле Пен, Австрійська партія свободи й Ліга Маттео Сальвіні. Не слід забувати про інших незалежних депутатів, що не належать до жодної з груп.
Хто може отримати більшість в Європарламенті
За оцінками Європейської ради з міжнародних відносин, праві, євроскептики та популістські партії лідирують за опитуваннями у дев’яти країнах ЄС — Австрії, Бельгії, Чехії, Франції, Угорщині, Італії, Нідерландах, Польщі та Словаччині. Вони також були на другому або третьому місці у ще дев’яти країнах.
Тож якщо прогнози виправдаються, то ультраправих депутатів в Європарламенті побільшає. Їхня частка може зрости до 25%, таким чином вони отримають 184 місця. Лівоцентристські, ліберальні та зелені партії, навпаки, можуть втратити місця.
Наразі Європарламент має так звану супервелику коаліцію: дві найбільші фракції — правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП) і лівоцентристський Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D), які формують коаліцію разом із ліберальним блоком Renew.
Очікується, що це об’єднання врешті втратить значну кількість мандатів, але ЄНП все ще може залишитися найбільшою фракцією.
Другими, згідно з опитуваннями, можуть стати дві ультраправі групи: Європейські консерватори та реформісти (ECR) та Ідентичність і демократія (ID). Остання має всі шанси на тріумф, збільшивши кількість депутатів з нинішніх 58 до 84 місць, а ECR очікує приріст у 18 місць.
Тому цьогорічні вибори до Європарламенту можуть вперше дати шанс ультраправим, консерваторам та християнським демократам сформувати праву популістську коаліцію.
На що впливає Європарламент
Європарламент — один із трьох основних інститутів ЄС та єдиний, який обирається прямим голосуванням. Два інших — це Європейська рада, до якого входять міністри та глави урядів, і Європейська комісія, найвпливовіший орган блоку.
Європарламентарі не можуть самі пропонувати нові закони, тобто в них немає права законодавчої ініціативи. Хоча депутати ініціюють та ухвалюють важливі декларації та приймають законодавчі резолюції, які потім реалізовуються в країнах-членах ЄС. Ці резолюції можуть торкатися різних питань.
Також Європейський парламент вносить поправки до законодавства, також там остаточно голосують за законопроекти після погодження з Європейською радою та Єврокомісією. А ще вони затверджують склад Єврокомісії, яка пише проекти всіх законів для мільйонів громадян ЄС.
Євродепутати можуть оголошувати вотум недовіри голові Єврокомісії та голосувати за кандидатури вищого керівництва ЄС. При висуванні кандидатів на пост голови Єврокомісії, її мають затвердити більшістю голосів в Європарламенті — 361 депутат має проголосувати за претендента.
З чим пов’язана популярність ультраправих кандидатів
Серед причин популярності популістських та ультраправих партій — неконтрольована міграція, зростання цін на електроенергію і подорожчання життя, “зелена політика” і труднощі, які виникають для фермерів через нові правила, незадоволення урядами своїх країн.
У виданні Politico відзначили, що ультраправі партії набирають популярність і серед молодих виборців, зокрема тих, хто на цих виборах голосуватиме вперше.
У Бельгії, Франції, Португалії, Німеччині та Фінляндії антиіммігрантські та антимейнстримні партії мають серед молоді таку ж, а може й більшу, частку прихильників, як і серед виборців старшого віку.
Причини цього теж очевидні — молодь живе гірше, ніж їхні батьки. Вони не можуть купити собі житло або знайти високооплачувану роботу, а відкладати гроші стає дедалі важче.
Ультраправі по всій Європі користуються цим та приваблюють молодих людей обіцянками та лозунгами. У Нідерландах ультраправа Партія свободи Герта Вілдерса пообіцяла доступне житло та обмеження на імміграцію.
У Португалії ультраправа партія Chega теж апелювала до незадоволення молоді житловою кризою та низькою якістю життя. У Франції молодий соратник Марін Ле Пен, 28-річний лідер ультраправого Національного об’єднання Жордан Барделла, противник міграції та євроскептик, може розраховувати на 32% голосів молодих людей у віці від 18 до 25 років.
Директорка європейської програми Інституту Монтеня з Парижа Джорджина Райт каже, виборці втомилися від традиційних партій, тож їх приваблює відвертість ультраправих.
Як вибори до Європарламенту 2024 можуть вплинути на підтримку України в ЄС
У нинішньому Європарламенті, попри наявність противників допомоги Україні та проросійськи налаштованих євродепутатів, всі важливі рішення щодо допомоги українським оборонцям набирали необхідну більшість.
У лютому всі 27 країн-членів ЄС досягли згоди й ухвалили 50 млрд євро допомоги Україні, яку довго блокував прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
До ініціативи Чехії щодо закупівлі снарядів для ЗСУ приєдналися 18 країн ЄС, і перша партія куплених боєприпасів надійде в Україну вже в червні.
Але директорка римського Інституту міжнародних відносин Наталі Точчі вважає, що ситуація може змінитися вже після виборів.
В інтерв’ю DW вона заявила, що зниження європейської підтримки для України цілком можливе, адже праві партії часто схильні “плекати, приховано чи явно, прокремлівські симпатії й менше захоплені боротьбою України за свободу та демократію”.
У Європейській раді з міжнародних відносин прогнозують, що більшість євродепутатів нового скликання, швидше за все, підтримає продовження фінансової та військової допомоги Україні, однак їм доведеться реагувати на настрої у своїх країнах щодо подальшої підтримки для українців, які зокрема й привели до їхнього обрання до Європарламенту.
Втім, Наталі Точчі не певна, що антиукраїнська позиція ультраправих допоможе їм ухвалити рішення не на користь Україні.
Сформувати сильне антиукраїнське лобі в Європарламенті їм навряд чи вдасться, адже серед правих дуже різні думки щодо підтримки України. Наприклад, італійська прем’єрка та представниця правих Мелоні послідовно виступає за допомогу Україні.
Однак майбутні вибори в Європарламент вже роблять очевидним те, що серед депутатів побільшає тих, хто прихильно ставиться до Росії. Традиційно більшість ультраправих партій мали тісні зв’язки з Москвою, але після вторгнення Путіна в Україну про це стало незручно говорити відкрито.
Чи може обрання нового парламенту вплинути на зовнішню політику ЄС
Хоча Європарламент має остаточний голос щодо вступу нової країни до Євросоюзу, він не має права голосу на всіх початкових етапах: надання статусу кандидата, рішення про початок переговорів, початок і завершення понад 30 переговорних глав.
До того ж Європарламент, як правило, дуже підтримує розширення блоку, тому голосування зазвичай має передбачуваний результат.
У торговельних угодах Європарламент має фінальний голос, але фактичне ведення переговорів щодо цього, а також щодо інших процесів, наприклад, лібералізація або спрощення візового режиму, лягає на плечі Єврокомісії.
А держави-члени ЄС повинні дати своє схвалення шляхом одноголосного рішення, перш ніж голосуватиме парламент. Тож, хоч вибори в Європарламент можуть закінчитися не так, як бажала б Україна, глобально на подальший шлях країни до членства в ЄС вони не вплинуть.
На Україну чекає ще одне складне політичне випробування — вибори в США. Детальніше про кандидатів, наскільки важливі ці вибори для українців та пояснення політолога читай у нашому матеріалі.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!