Фото Facebook У той час, коли свобода і незалежність є основними цінностями, за які воюють українці, до цієї боротьби приєднуються люди з різних країн, зокрема ті, хто виріс в умовах тоталітарного режиму й на собі відчув тиск диктатури. Одним із таких бійців є білорус, на ім’я Отто, командир взводу безпілотних систем 67-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, його історією поділилися Факти ICTV. Від тоталітарного режиму до українського фронту Отто приїхав до України у 2015 році, коли війна на Донбасі вже тривала понад рік. В Білорусі Отто був під прицілом через свою активну громадянську позицію, а один пост у соціальних мережах зробив його неблагонадійним в очах влади. Хто виріс у тоталітарній державі, той насправді цінує свободу, — каже Отто. Для нього приїзд в Україну був рішенням без жодних коливань. — Як тільки я отримав диплом, одразу ж поїхав сюди. Жодних сумнівів не було — я знав, що повинен бути тут, коли почалася війна — розповідає військовий. В Україні він вступив до полку Азов, де спочатку служив снайпером та артилеристом. Проте з часом Отто зрозумів, що сучасна війна потребує нових технологій, і перейшов на управління дронами. — Спочатку я зрозумів, що артилерійський калібр кращий за снайперський, а тепер, що дрони більш ефективні, — ділиться він. Сила свободи та подих незалежності Отто згадує, що коли лише перетнув український кордон, одразу відчув, що опинився у вільній країні. Тут люди живуть вільніше. Не можна нав’язати свою думку. Це вільна країна вільних людей, — говорить він з усмішкою. Білорусь для нього залишилася символом репресій, тоді як Україна стала новим домом, де він може відчувати свободу. — Для мене це дуже цінно — можливість вільно дихати й жити. У Білорусі таке неможливо. Тут, в Україні, я одразу зрозумів, що хочу залишитися. Безпілотники як новий інструмент війни Отто не лише змінив своє життя, переїхавши до іншої країни, але й адаптувався до сучасних методів ведення війни. Його взвод займається управлінням безпілотними системами. — Зараз дрони відіграють дуже важливу роль у війні. Ми з хлопцями щодня працюємо над тим, щоб знищувати ворожу техніку: танки, БМП, піхоту, — розповідає він. Читати на тему Доньці на згадку лишились тільки нагороди…Історія білоруського воїна, який любив Україну понад усе Він свідомо приїхав сюди воювати. Завжди вважав, що жодна країна не має права втручатися в справи іншої, — згадує дружина Дмитра. Отто вважає, що дрони стали справжнім геймченджером на війні. — Ми попереду в технологіях. У росіян немає такої роботи з дронами, як у нас. Це не про кількість, це про якість і взаємодію різних родів військ, — пояснює військовий. Майбутнє та нове життя в Україні Попри всю складність війни, Отто не втрачає оптимізму. Він зізнається, що поки що не знайшов часу для створення родини, але сподівається, що після завершення бойових дій зможе це зробити. — Ні, якось не до цього було, якщо чесно. Поки що не склалося. Побачимо, вже війну потрібно довоювати, а там, мабуть, і на це час з’явиться. Щодо майбутнього, Отто не бачить себе ніде, крім України. Ні, я тільки в Україні. Мені тут дуже подобається. Я нікуди не хочу виїжджати. Тут буду жити, — впевнено говорить він. Отто — один із тих, хто бореться за свободу не лише для України, але й для всіх, хто виріс у країнах, де свободу намагаються придушити. Його історія — це не лише про боротьбу на фронті, а й про особистий вибір та життєвий шлях, який став символом опору диктатурі. Андрій Безсмертний, як і білорус Отто, після протестів у Білорусі переїхав до України та приєднався до тероборони. Тепер він воює за свободу України, яка стала його новим домом, долаючи особисті втрати та випробування війни. А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: Білорусь, війна в Україні, Життєві історії, Україна, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Доньці на згадку лишились тільки нагороди…Історія білоруського воїна, який любив Україну понад усе Він свідомо приїхав сюди воювати. Завжди вважав, що жодна країна не має права втручатися в справи іншої, — згадує дружина Дмитра.