Українська кіноіндустрія завжди рефлексувала на актуальні історичні події. Не оминає вона й тему російсько-української війни. Відомо про десяток стрічок, знятих за подіями 2013–2014 років, але тепер режисери та актори націлені на висвітлення повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Деякі актори та режисери не змогли просто “грати” військових у фільмах, тож пішли до військкомату у перший день великої війни. Серед них опинився й відомий український режисер, актор, а зараз військовий Ахтем Сеітаблаєв.
Про фільми теперішніх подій, готовність до війни, а також роботу з актором Пашею Лі він розповів в інтерв’ю Яні Брензей у розмовній студії Єдиного телемарафону.
Ахтем зізнається: він не очікував повномасштабного вторгнення, не був до нього готовим. Адже у звичайному житті він — цивільний, а для простих громадян такі події завжди будуть неочікуваними.
Надзвичайно важко було повірити у те, що я бачив. І спокій, який я транслював тоді зовнішньо — дякувати Всевишньому, допомогла моя професія, — згадує режисер свою першу реакцію на російські військові злочини в Україні.
— Коли я вперше потрапив до Бородянки після її звільнення, то не міг вкласти це все у голові. Перевага моєї професії у вмінні відокремлювати такі події: на якийсь час мені здалося, що навколо — декорації для якогось фільму.
Чи була війна з РФ неминучою?
Для багатьох українців заходу країни війна з Росією ставала лише питанням часу, в той час, як громадяни ближчих до агресора регіонів не вірили у те, що північний сусід таки зважиться на велику війну.
Сеітаблаєв каже: киримли — кримські татари — протягом століть вивчили, що будь-які відносини з Московією, Російською імперією, Радянським Союзом та теперішньою РФ нічого доброго не приносять за собою.
Де ступає чобіт російського солдата, нічого доброго не відбувається. Я знав це з самого дитинства, я бачив ці російські наративи та присутність Росії в українському Криму.
— Ми, напевно, пройшли більший шлях, щоб навчитися відрізняти ворога від друга, — висновує Сеітаблаєв. — Співіснування з таким сусідом завжди приводило до війни.
Росія воює з Україною не один рік, не з 2014, ця війна триває століттями. Нас намагалися знищити, нас намагалися приборкати та створити однакових людей у “гомосавєтікусі”, де всі розмовляють “єдиною міжнародною” номенклатурною російською.
Семантика значень формує світогляд людини
Разом з тим уроки історії десятки років підряд не давали українцям сили вийти з замкненого кола “дружби” з росіянами.
Натомість у нас сформувалася стигматизація багатьох понять, які нам також нав’язала Росія. Ахтем Сеітаблаєв проводить паралель зі своїми студентами.
— Я питаю їх: “Що вам приходить на думку, коли я кажу слово сарай”? Мені відповідають, що це якась прибудова на подвір’ї, де тримають худобу. Але ж першозначення цього слова — палац! Я запитую асоціацію на інше слово — “хохол”: вони супляться й ображено кажуть, що так українців принизливо називають росіяни.
Але з мови моєї матері “хохол” — це син неба. За легендою, так називали українських козаків, які захищали свою землю і були синами Господа. Так кому потрібно було змінювати значення цих слів?
Тож сам актор та режисер каже: у сучасному світі не людина створює контент, а контент створює саму людину.
Саме ці поняття формують у людини світогляд та її цінності у житті. Тож і не дивно, що на окупованих територіях росіяни не надають ваги ніяким предметам, окрім як російської мови, літератури та фізкультури.
Мирний 21: про що фільм та чи на часі він
22 лютого у прокат українських кінотеатрів вийде стрічка Мирний 21, що знята за подіями 2014 року на Сході країни. За сюжетом луганські прикордонники не зраджують Україні та до кінця борються проти РФ та її “зелених чоловічків”.
В основу кінокартини лягла реальна історія гідності та вірності військових на Луганщині, які протягом десятиріч перебували під сильним впливом російських ЗМІ, були на самому кордоні з країною-агресором та не зрадили присязі своєї України.
Про цих чоловіків Сеітаблаєв почув у 2014 році й спочатку не повірив, що таке могло бути насправді. Та після почутого головною темою у фільмах такого ґатунку для самого режисера стала довіра до держави та побратимів.
Болючою ця стрічка для режисера Ахтема Сеітаблаєва стала також через смерть актора Павла Лі, що знімався у Мирному 21.
У березні 2022 року росіяни розстріляли автівку з Пашею Лі в Ірпені. За спогадами Ахтема Сеітаблаєва, Павло був надзвичайно талановитим та щирим у своїй роботі. Його точно можна назвати професіоналом.
Навіть із життя Павло Лі пішов по-кінематографічному: рідні та колеги не вірили у те, що хлопця більше немає.
Чи готові українці дивитися фільми про війну
Воєнна романтика, яку нам оповідали книги та фільми, завжди захоплювала багатьох людей. Та тепер, коли українці щодня проходять крізь жахи російсько-української війни, фільми вже сприймаються інакше.
Як звичайний глядач Ахтем Сеітаблаєв не любить дивитися надто жорсткі фільми, адже і навколо цього вистачає. Проте як режисер пояснює: він із колегами намагаються показати українцям правду про нашу боротьбу та надихнути у такий важкий час.
Ці фільми розповідають про довіру, звитягу, любов та зраду. Я намагаюся робити свої стрічки з чітким формулюванням: варто жити далі. І після перегляду такої історії у кожного буде впевненість у тому, що Україна переможе.
За майже рік повномасштабного вторгнення Ахтем Сеітаблаєв знайшов багато сюжетів для майбутніх екранізацій. І такі стрічки обов’язково будуть.
Так само на екранізацію заслуговують історії, які розповідають жителі звільнених територій: що пережив 60-річний чоловік в окупації та як він чинив спротив росіянам — читай у нашому матеріалі.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!