В очі ФСБ казала правду! Херсонська блогерка Олена Наумова про окупацію, підвал та хованки з росіянами

У страшні часи триматися можна за кілька речей, аби не зʼїхати з глузду. Одна із них — гумор. Вихователька з Херсона Олена Наумова завоювала серця українців своєю незламністю та щирим гумором. Її сміливі ролики у TikTok, зняті під час окупації міста, стали справжнім символом спротиву.

Вона не боялася висміювати російських окупантів та їхніх посіпак, вірила у ЗСУ та надихала українців на перемогу. Її оптимізм та сарказм ставали променем світла у темні часи окупації.

За свою сміливість Олена Наумова отримувала погрози та знущання, потрапила у полон. Проте жінка не здалася. Про своє життя до та після початку повномасштабного вторгнення, вона розповіла в інтервʼю.

Була рупором правди в окупації

Олена Наумова завела свій блог у TikTok до початку повномасштабного вторгнення. Планувала виставляти туди вірші на замовлення, однак ця ідея не стала популярною, тож з дозволу батьків знімала відео з дітьми у дитячому садку.

Та саме під час окупації Херсона блог став дуже популярним. Людям на підконтрольній території було цікаво дізнатися про події в окупації, Олена Наумова вела прямі ефіри з мітингів, вулиць, звідусіль.

— Коли мене взяли у полон, за мною стежило 60 тис. людей. На момент мого виходу під домашній арешт, сусіди шепнули мені: “Лєно, у тебе вже 100 тис. підписників”, — розповідає блогерка.

За 11 днів загальноукраїнських пошуків її сторінка стала дуже популярною. Жінка переконана, що саме такий розголос у медіа, соціальних мережах та серед волонтерів не дав змоги окупантам нашкодити їй.

Вони не боялися інтернету, але людину, яка вголос говорить, що Херсон — це Україна, треба було покарати привселюдно, — висновує Олена Наумова.

Також жінка розповіла, що росіяни влаштовували цілі спецоперації для визначення проукраїнських блогерів Херсонщини.

— Як ви ховалися від росіян?

— Коли побачила, що з мого виступу на сцені у парку Шевченка зробили нарізку у телемарафоні, я злякалася. Зателефонувала братові, який жив в іншому мікрорайоні, і сказала, що їду до нього. Там переховувалася тиждень.

Так було три рази. Але на третій раз я вже переховувалася на другому поверсі, а всім казала, що поїхала з міста. Я розуміла, що за мною стежили. Приходили якісь люди, приїжджали машини, хтось тут стояв постійно. 

Я була впевнена, що вони не будуть воювати з цивільною людиною. Під час стрімів мені погрожували, і я казала: “Товариші ФСБ-івці, ну ви ж солідна організація, не будете воювати тіктокеркою старшого віку”.

Жінка каже: вони не чіпали її перший час, бо ходили до колишнього керівництва українського СБУ та до учасників АТО. Однак зрештою, прийшли й до неї.

— Як це було?

— Загавкав мій собака. Я виглянула у вікно і побачила трьох, у балаклавах, з автоматами. Я вимкнула телефон і закинула його під шафу. Відчиняю, вони запитують: “Можна зайти?” — я ж не скажу, що ні: “Можна”. Далі вони вже дозволу не питали, зробили обшук квартири.

Сказали взяти телефон, водичку, печиво і піти з ними.

Коли ми сіли в машину, вони запитали мене, чи люблю я Україну. А я кажу: “Ви любите свою Батьківщину?” — “Так” — “Ось і я люблю”. Після було питання про СВО. А тоді надягнули пакет на голову.

Олена розповідає, що потім був допит. Окупанти розпитували про інших українських блогерів, які залишилися в Херсоні, на кого працює Олена Наумова. Між цим до кімнати забігало ще кілька росіян: один із них сильно вдарив Олену по обличчю.

— У мене була істерика. Врятувало те, що я поводила себе безпосередньо: коли було страшно — боялася, коли боляче — плакала.

Олену катували, звʼязували руки та ноги, підʼєднували клеми та погрожували пустити струм. 

Читати на тему

Окупація страшніша за щоденні прильоти. Історії херсонців, які треба почути усім

Читай, що розповіли херсонці до річниці звільнення міста від російських окупантів.

Підсипали наркотичні речовини та “знімали кіно”

Допити тривали чотири дні. Зрештою Олену Наумову кинули “на підвал”, де їй дозволили знімати пакет з голови, коли вона буде у камері сама.

— Потім вони гралися зі мною. Стукали, я мусила одягати пакет. Підсипали у воду якісь наркотики, а потім знімали кіно зі мною: а бачила через рожевий пакет, що мені показують на планшеті щось. Це такий особливий садизм російський.

Її погрожували депортувати. Однак цю подію кілька разів переносили у часі. Зрештою, після деокупації Ізюмщини та ексгумації тіл, окупанти в Херсоні серйозно запанікували. 

Один з окупантів прийшов до Олени Наумової та попередив, що її депортують з міста найближчими днями, але вивезуть її самі.

— “Вивезете у лісосмугу, розстріляєте і закопаєте?” — запитала я. Бачу, його аж пересмикнуло. Я зрозуміла, що вони будуть відступати та все зачищати. Тож я заховалася на вісім тижнів у людей.

Той час був для Олени дуже нервовим та стресовим. Жінка на конспіративній квартирі здригалася від кожного звуку, не виходила на балкон та сиділа за закритими шторами, аби ніхто не побачив її.

Нині Олена повернулася до Херсону, після довгих місяців розлуки з рідним містом. Ділиться, що вже звикла до постійних вибухів тут.

Як Херсон чинив опір росіянам під час окупації та що пережили місцеві мешканці, ми розповідали тобі в іншому матеріалі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.