Грузинське коріння, Харків дитинства й сольна кар’єра: велике інтерв’ю співачки KEKELIA

Українська музика нині переживає новий виток життя й натхнення. Виходять пісні, які заворожують, артисти музикою торкаються сердець слухачів. Однією з таких виконавиць є і наша героїня.

Співачка KEKELIA з нагоди прем’єри пісні Морем ексклюзивно для Вікна-новини розповіла про дитинство, грузинське коріння, улюблений Харків і про те, як вдається поєднувати виховання дітей і кар’єру.

Про грузинське походження і традиції

Віра розповідає, що її грузинське походження фундаментально вплинуло на смаки, сприйняття світу, стиль і навіть харчові звички.

Грузинське походження та традиції справді вплинули на моє виховання та сприйняття життя. Наприклад, любов до шашлику — це щось невіддільне.

— Моя мама, хоч і українка, готувала грузинські страви так майстерно, що тато казав: “Навіть смачніше, ніж у Грузії”. Можливо, це його особлива любов до мами, але я дійсно погоджуюся — її кулінарія була неперевершеною.

У стилі одягу також відобразилася Грузія. Віра не відразу помітила стиль місцевих, але потім він припав їй до душі.

— Вони люблять прості, витончені форми та часто віддають перевагу чорному кольору. Такий мінімалістичний, але стильний підхід мені дуже імпонує. Коли я проходила повз місцеві магазини, розуміла, що багато речей звідти відповідають моєму смаку, — ділиться співачка.

Про дитинство

— Дитинство у мене було звичайним для 90-х: грошей часто не вистачало, одягали те, що було. Пам’ятаю, як в 11 класі захотілося мати кращий вигляд, тому я рано почала працювати.

Це були літні підробітки на заводі, де я сортувала сировину для пластмас. За день отримувала 35 грн — і пам’ятаю, як вперше пішли з подругою в МакДональдз, який тільки відкрився. Це була справжня мрія.

Як і багатьом дітям у ті часи, одяг Вірі шила мама за фасонами з журналів. Вдавалося зшити стильні речі з тканин, які були майже в кожній сім’ї. Топи, спідниці з високою посадкою — все це мало крутий і модний вигляд.

— Щодо музики, то батьки були проти. Мама хотіла, щоб я стала економістом, і я вступила на фінансиста. Але музика залишалася моїм хобі. Уже тоді я виступала в Харкові та заробляла більше, ніж могла уявити. Поступово довела, що музика може бути професією, і хоча про навчання на фінансовому факультеті не шкодую, зрештою музика перемогла — це завжди було моє покликання.

Харків дитинства, молодості і зараз

Віра ділиться: Харків завжди займав особливе місце в її серці. У підлітковому віці вона була дуже активною: багато виступала, брала участь у заходах, і це дарувало дівчині відчуття популярності в рідному місті.

Але з часом Харків став замалим для її амбіцій, тож трапився переїзд до Києва.

Проте щоразу, повертаючись до батьків, я з теплом згадувала свої перші кроки в музиці, довгі прогулянки вулицями, слухаючи улюблені треки.

— Востаннє я була у Харкові у лютому 2022 року на день народження мами. За кілька днів ми повернулися до Києва, і з того моменту життя змінилося. Нам вдалося вивезти батьків із міста, хоча це було нелегко, адже вони довго не хотіли залишати дім. Сусіди й досі кажуть їм не повертатися.

Дивитися на руйнування рідного Харкова у новинах боляче, але я вірю, що кожен з нас може допомогти. Ми з родиною підтримуємо місто, донатимо й допомагаємо тим, хто цього потребує. Це наш обов’язок і спосіб зберегти зв’язок з рідним домом. Для мене Харків — непереможне місто! — Каже співачка.

Що заважало розпочати сольну кар’єру раніше

— Я створила для себе комфортні умови, з яких здається, ніби не хочеться виходити. Але сольна кар’єра — це про сміливість і впевненість, яких мені довго бракувало.

Здавалося, що те, чим я займаюся, нікому не потрібно. Але якщо це не потрібно тобі самому, то як це може зацікавити інших?

Тобто головне — щоб це було потрібно тобі, щоб ти щиро любив свою справу, бачив її цінність і відчував, що твій продукт — це щось класне. Коли це захоплює тебе, це захопить й інших.

Мені було страшно проявити себе, бо сольна кар’єра здається легкою лише на перший погляд. Насправді це серйозна робота над собою. Треба пропрацювати свої страхи й сумніви, знайти внутрішню впевненість. Напевно, саме це мене й стримувало.

Але зараз я поступово долаю ці бар’єри. І хочу подякувати молодим артистам — вони мене надихають. Їхня жага до творчості, прагнення прориватися, їхній природний ентузіазм і впевненість у собі дуже заряджають мене. Це неймовірно круто — бачити, як вони щиро вірять у свою справу й діють. Їхній приклад мотивує мене рухатися далі.

Читати на тему

Наша сила — це фаталізм на зло всім. Ірена Карпа: про погляд французів на війну, російську пропаганду та особисте

— Сила українців у фаталізмі, я гадаю. Ми такі фаталістичні! Оце наше: “Якось воно буде”, воно часто рухає нас вперед, — інтервʼю з Іреною Карпою.

Робота на телешоу

Віра розповідає, досвід роботи на телешоу дав їй багато. Найперше — впевненість у собі, вміння швидко збиратися, концентруватися і виконувати свою справу якісно.

У таких умовах немає 150 дублів, як у студії. У тебе є один шанс і це дуже дисциплінує. Я навчилася створювати контент, який резонує з людьми, розуміти їхні потреби, незалежно від того, скільки їх перед тобою — 40, 50, 100 чи 1000.

— Кожен артист, по суті, — провідник. Провідник теми, настрою чи почуттів, які потрібні аудиторії в цей момент. Телешоу навчило мене конекту з людьми, позбавило страху перед спілкуванням із незнайомцями.

Це важливо: зрозуміти, що всі люди навколо такі ж, як і ти, і вони потребують того самого — любові, натхнення, емоцій. Вони хочуть іноді поплакати, посміятися, потанцювати чи просто розслабитися.

Головне, чого я навчилася, — це здатність зібратися навіть під хвилюванням і зробити свою роботу якісно, незалежно від обставин.

Що стало вирішальним у рішенні розпочати сольну кар’єру

— Я досить довго не могла налаштуватися на перехід від виконання каверів до створення авторської музики. Це завжди викликає певний страх. Кавери виконувати простіше: ці пісні вже люблять, вони знайомі публіці, і є певна впевненість у тому, що це працює.

А ось з авторською музикою — це зовсім інший рівень складності. Тобі потрібно знайти шлях до сердець слухачів, щоб вони захотіли слухати саме твої пісні, закохатися у твій стиль.

Віра працює над тим, щоб розвіяти цей страх. І мріє про момент, коли в залі будуть люди, які прийшли на її концерт, знають слова її пісень і заряджаються від них так само як вона під час їх створення. Адже важливо мати слухача, який відгукується на твою музику.

— Перехід від кавер-історії до сольної кар’єри з авторською музикою — це довгий і непростий процес. Але я розумію, що саме цього я хочу. При цьому кавери я не залишаю, адже вони дозволяють мені заробляти кошти, які я вкладаю у створення власної музики.

Важливим поштовхом для мене стало повномасштабне вторгнення. Воно допомогло усвідомити, що часу на “потім” немає, треба діяти зараз, — ділиться Віра.

Як зберегти почуття, попри виклики сьогодення

— Вважаю, що це дуже індивідуально. У кожного свій шлях та єдиного рецепта просто не існує. Навіть у стосунках, де є любов, люди іноді роблять неусвідомлені вчинки, які можуть усе зруйнувати.

Тому, як би банально це не звучало, усвідомленість у стосунках — це надзвичайно важливо. Часто ми зливаємо свій негатив саме на близьких, але цього варто уникати.

Для мене дуже важливо, щоб удома панувала гармонія. Конфлікти, звісно, неминучі — це частина стосунків. Але важливо, щоб їхній градус залишався в межах адекватного.

Наприклад, з’ясування стосунків — це теж конфлікт, але він може бути конструктивним. Головне — говорити одне з одним і чути одне одного. Це ключ до розуміння й порозуміння.

Коли ми готові йти назустріч одне одному, зберігати спокій і гармонію, стає значно простіше. Це справді важливо для побудови здорових й міцних стосунків.

Як поєднати кар’єру з вихованням дітей

— Нещодавно я готувала пісню Море до нового релізу і повністю занурилася в роботу — сиділа в телефоні, щось записувала. У якийсь момент я підняла очі й побачила, як банка з водою та фарбами летить прямо на підлогу.

Це було як сцена в уповільненому кіно: банка падає, розбивається, і все розлітається по білій стіні. Просто жах! І в той момент я згадала всі запитання, які мені часто ставлять: “Як ви поєднуєте кар’єру з вихованням дітей?”.

Чесно кажучи, хочеться відповісти: “Ніяк”. Це непросто. Діти самі по собі — чудові вчителі. Вони вчать мене, що попри те, що відбувається навколо, потрібно зосередитися на головному й робити те, що необхідно.

Я зрозуміла, наскільки важливо приймати допомогу. Спочатку, коли з’явилася перша дитина, я намагалася все робити сама. Але з другою дитиною усвідомила, що це неправильний підхід. Якщо хтось пропонує допомогу, потрібно її приймати.

Я навіть сама почала шукати допомогу, наприклад, запросила няню. Це дуже важливо для того, щоб знайти баланс. Зараз я проходжу цікаві курси, присвячені психогенетиці — це новий напрям, який вивчає, як генетика впливає не тільки на наш зовнішній вигляд, але й на внутрішній стан. Ці знання дійсно допомагають мені знайти баланс між роботою та сім’єю.

Чи знають діти, що їхня мама — зірка

Віра розповідає, її хлопчики дуже музикальні. Часто щось наспівують, і в них це добре виходить, точно вловлюють ритми, відчувають музику. Спостерігають за тим, як працює мама і наспівують пісні з Reels.

— А от щодо поняття “зірки” — у нас цього розуміння якось немає. Для мене завжди було дивним, коли людей з певного виду діяльності ставили вище інших. Я вважаю, що кожна професія важлива.

Зірки — це ті, хто захищають Україну. Вони — справжні герої, і саме їм ми маємо дякувати.

Мої діти взагалі не знають поняття “зірка” в сенсі слави чи публічності. Для них “зірки” — це те, що на небі. І я щаслива, що в їхньому дитячому світі все ще немає цієї штучної ієрархії. Адже моя діяльність — це просто одна з багатьох професій, така ж, як будь-яка інша. І я хочу, щоб вони розуміли це.

Як говорити з дітьми про війну

Віра каже: ми живемо в такі часи, коли уникнути розмов із дітьми про війну неможливо.

Ми намагаємося зберігати звичний ритм життя, щоб діти мали дитинство, гарні умови для зростання і відчували себе захищеними. Звісно, діти іноді ставлять питання, і я намагаюся відповідати на них просто, без зайвого ускладнення чи емоційного навантаження.

— Вони знають, що Росія — це країна, яка принесла багато зла. Вони розуміють, що є наші військові — справжні герої, які нас захищають. Старший син, якому 4 роки, вже більше усвідомлює важливість безпеки.

Молодший, Матвійчик, якому зараз 2 роки, поки ще не дуже це розуміє. Але з часом, коли вони підростуть, ми будемо спостерігати за їхніми потребами. Для мене важливо відчувати, чи потрібна їм психологічна допомога. Я уважно стежу за їхнім емоційним станом, щоб вчасно підтримати. Головне для мене — дати їм любов, турботу і відчуття стабільності навіть у таких непростих умовах.

Про відбір на Євробачення

— Чесно кажучи, мій перший досвід участі у відборі на Євробачення був дуже дивним. Я навіть не до кінця зрозуміла, що відбулося. Здається, я поставилася до цього надто легковажно, думала, що все піде само собою. В результаті я мало готувалася, і, відповідно, результат вийшов не таким, як хотілося.

Хоча, варто сказати, що в мене була класна пісня, яка дуже сподобалася багатьом.

Але саме мій підхід був занадто “зеленим”, недосвідченим. Через це мені не вдалося досягти високих результатів у той момент. Якщо говорити про сьогодення, то прямо зараз я не готова до участі в Євробаченні.

Для цього потрібна значна енергія, ресурси й сила. Я чітко розумію, що зараз все це мені потрібно для інших справ і проєктів. Але в майбутньому все може змінитися. Якщо моя енергія й бажання повернуться, то, звісно, я не виключаю такої можливості.

Раніше Анна Різатдінова розповідала про життя після спорту та свій проект-натхнення.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.